Свєтлов Михайло Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михайло Свєтлов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Аркадійович Свєтлов
Михаил Аркадьевич Светлов
Ім'я при народженніШейнкман
Народився4 (17) червня 1903(1903-06-17)
Катеринослав, Російська імперія
Помер28 вересня 1964(1964-09-28) (61 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
·рак легень
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьукраїнський єврей
Діяльністьпоет, драматург, перекладач
Alma materМДУ
ЗакладЛітературний інститут імені Горького
Мова творівросійська
Жанрпоезія
Автограф
Учасникнімецько-радянська війна
ПреміїЛенінська премія — 1967
Премія Ленінського комсомолу (1972)
Орден Червоної Зірки

CMNS: Свєтлов Михайло Аркадійович у Вікісховищі

Миха́йло Арка́дійович Свєтло́в або Світлов (рос. Михаи́л Арка́дьевич Светло́в, справжнє ім'я — Мотл Аронович Ше́йнкман, 4 (17) червня 1903(19030617), Катеринослав (нині Дніпро, Україна), Російська імперія — 28 вересня 1964, Москва, СРСР) — російський радянський поет, драматург і перекладач єврейського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна), в родині ремісника Арона Боруховича Шейнкмана (1872—1939) і Рахілі Іллівни Шейнкман (уродженої Геронімус, 1873—1949).

Діяльність

[ред. | ред. код]

Перекладав вірші українських поетів. Зокрема, переклав поезії Тараса Шевченка «Хустина», «Муза», «Ой умер старий батько»[1] тощо (опубліковано у виданні Шевченка «Избранные произведения», Москва — Ленінград, 1939).

Оспівував героїку і звитягу учасників Революції 1917—1920х рр., перш за все «червоних» («червоного козацтва»), так само як анархокомуністів Іспанії і Південної Америки. Деякі вбачають в його творах оспівування творчості українських анархокомуністів (махновців), звертання до тематики козацтва, Степу, легендарного народного Царства Христового (Світлого Майбутнього).

Премії та нагороди

[ред. | ред. код]

1967 — Ленінська премія (посмертно) за книгу «Вірші останніх років».

Нагороджено орденом Червоної Зірки, іншими орденами, медалями, серед них За взяття Берліна, За перемогу над Німеччиною тощо.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

В Україні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Ой умер старий батько» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 688-689.
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]