Свято-Михайлівська церква (Безуглівка)
Свято-Михайлівська церква | |
---|---|
50°56′ пн. ш. 31°59′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 31.983° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Безуглівка, Ніжинський район Чернігівська область |
Початок будівництва | 1805 |
Кінець будівництва | 1835 |
Стиль | провінційний ампір |
Належність | УПЦ (МП) |
Єпархія | Ніжинська єпархія УПЦ |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Епонім | Архангел Михаїл |
Свято-Михайлівська церква у Вікісховищі |
Свято-Михайлівська церква — чинна церква у селі Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області. Парафія належить до УПЦ (МП).
Входить до святинь Ніжинської єпархії[1].
Будівництво Михайлівської церкви здійснювалося в період від 1805 до 1835 року.
Перші офіційні згадки про храм датуються 1831 роком.
Церква збереглася під час «культурної революції» і кампанії боротьби з релігією перших десятиліть існування СРСР, пережила також колективізацію 1930-х років та Другу світову війну (у період 1941-1943 років).
За СРСР у приміщенні церкви в різний (довоєнний) час розміщувались зерносховище колективного господарства, потому — стайня, а поряд, зліва від входу, тривалий час діяла сільська загальноосвітня школа.
Починаючи з 1960-х років з нетривалими перервами храм є діючим — Української Православної Церкви.
Станом на лютий 2008 року Михайлівську церкву в Безуглівці внесено у доповнення до списку пам'яток містобудування і архітектури України, що перебувають під охороною держави під № 1785[2].
Територію біля церкви зі сходу прикрашає величний надгробний камінь початку ХХ сторіччя, встановлений в данину пам'яті місцевого поміщика, дворянина Сидоренко Михайла Васильовича.
Настоятелем храму в наш час[коли?] є духівник Ніжинського благочиння протоієрей Ярослав Соболевський, який служить в Михайлівській церкві змолоду.
Церкву зведено в центрі села таким чином, що три головні вулиці сходяться прямісінько на церкву, її видно здалеку, а дзвони було чути по навколишнім селам та хуторам.
Церква збудована у стилі провінційного ампіру. Мурована, однобанна. Композиція храму характерна для культових споруд 19 століття: центральний квадратний у плані об'єм вінчається циліндричним барабаном з напівсферичним куполом. Зі сходу до нього примикає гранчаста апсида, із заходу — прямокутний бабинець та двоярусна дзвіниця. Входи до церкви прикрашено чотириколонними портиками тосканського ордеру.
До сьогодні збереглась майже у первозданному вигляді.
-
Північна сторона церкви
-
Ще один ракурс
-
Розпис на куполі
-
Дзвіниця
-
Вигляд із північного заходу
-
Іконостас
- ↑ Святині Ніжинської єпархії. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 23 червня 2009.
- ↑ Список пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 червня 2009.