Михалкова Ганна Микитівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михалкова Анна Микитівна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Михалкова
рос. Анна Михалкова
Ім'я при народженніГанна Микитівна Михалкова
Народилася14 травня 1974(1974-05-14) (50 років)
Москва, РРСФР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьакторка, ведуча, продюсерка, телеведуча, кінопродюсерка, fashion model
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності1995 — донині
У шлюбі зAlbert Bakovd
ДітиAndrey Bakovd, Sergey Bakovd і Lidiya Bakovad
БатькиМихалков Микита Сергійович
Тетяна Михалкова
Брати / сестриНадія Михалкова, Степан Михалков і Артем Михалковd
IMDbID 0586485
Нагороди та премії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михалков.

Ганна Микитівна Михалкова (рос. Анна Никитична Михалкова; нар. 14 травня 1974, Москва, РРСФР, СРСР) — російська акторка кіно та телебачення, продюсерка, телеведуча, старша донька Микити Михалкова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 14 травня 1974 року в Москві в родині Тетяни та Микити Михалкових.

Після закінчення школи вивчала історії мистецтв — рік у Швейцарії та рік в Італії[2]. Закінчила Всеросійський державний інститут кінематографії, курс Анатолія Ромашина.

Після закінчення ВДІКу вступила на юридичний факультет Московського державного інституту міжнародних відносин.

Кінодебют на великому екрані відбувся у 1987 році, коли вона виконала епізодичну роль дівчинки у фільмі свого батька «Очі чорні».

З березня 2002 року веде дитячу передачу «На добраніч, малюки»[2][3].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Заміжня за підприємцем Альбертом Баковим (нар. 1962)[4]. У подружжя троє дітей: Андрій (нар. 2000), Сергій (нар. 2001), Лідія (нар. 2013).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2018 ф Програне місце Проигранное место Марія
2018 с Звичайна жінка Обычная женщина Марина Лаврова
2018 ф Селфі Селфи Віка
2018 ф Історія одного призначення История одного назначения Ганна Іванівна, вчителька, «нігілістка»
2018 с Годунов Годунов Ірина Годунова, сестра Бориса Годунова, дружина царя Федора Івановича
2018 ф Заповідник Заповедник Галина
2017 с Червоні браслети Красные браслеты Ганна Марківна завідувачка відділенням хірургії
2017 с Доктор Ріхтер Доктор Рихтер Єлизавета Никольська, головний лікар
2017 с Частка всесвіту Частица вселенной Лариса Яшина
2017 ф Про кохання. Тільки для дорослих Про любовь. Только для взрослых Віра
2017 ф Мішок без дна Мешок без дна жінка у будинку князя
2016 ф Криголам Ледокол Галина Севченко
2016 с П'яна фірма Пьяная фирма Сабіна
2016 ф Лікар Врач Галина
2014 с Небесний суд. Продовження Небесный суд. Продолжение Люція Аркадіївна, стоматолог
2013 кф Кохання з акцентом Любовь с акцентом Хельга, співробітниця вільнюського телебачення
2013 с Зозуленька Кукушечка Раїса Грошіна
2012 с Життя і доля Жизнь и судьба Марія Іванівна Соколова
2012 с Після школи После школы Олена Золотиста, дружина фізрука
2012 ф Поки ніч не розлучить Пока ночь не разлучит відвідувачка ресторану
2012 ф Кококо Кококо Ліза Воронцова, працівниця музею
2011 с Небесний суд Небесный суд Люція Аркадіївна, стоматолог
2011 ф Бедуїн Бедуин Зіна, провідниця
2011 ф Мій тато Баришніков Мой папа Барышников Лариса, мати Бориса Фішкіна
2011 ф Два дні Два дня камео
2011 ф Распутін Распутин Ганна Вирубова, фрейліна
2011 ф ПіраМММіда ПираМММида дружина Мамонтова
2011 ф Стомлені сонцем 2: Цитадель Утомлённые солнцем 2: Цитадель Нюра, селянка
2010 ф Донька якудзи Дочь якудзы Наречена
2010 ф Без чоловіків Без мужчин коханка Стасика
2009 с Нишпорка Путілін Сыщик Путилин Ніна Куколєва
2009 ф Божевільна допомога Сумасшедшая помощь дочка
2008 ф Живи та пам'ятай Живи и помни Надька
2008 ф Залюднений Острів Обитаемый остров Орді Тадер
2006 ф Криголам Ледокол Галина Севченко
2006 ф Зв'язок Связь Ніна
2006 ф Зображуючи жертву Изображая жертву Люда, молодший лейтенант
2006 с Дев'ять місяців Девять месяцев Аня
2006 с Вбивча сила-6 Убойная сила-6 Даша
2004 ф Свої Свои Катерина
1999 ф Небо в алмазах Небо в алмазах Зіна
1998 ф Сибірський цирульник Сибирский цирюльник Дуняша
1996 ф Ревізор Ревизор Марія Антонівна Сквозник-Дмухановська
1995 ф Перше кохання Первая любовь Зінаїда
1993 док Ганна: від 6 до 18 Анна: от 6 до 18 камео
1987 ф Очі чорні Очи чёрные епізодична роль

Премії

[ред. | ред. код]
  • 2006 — «Золотий орел», найкраща жіноча роль у кіно (фільм «Зв'язок»)
  • 2007 — «Білий слон» Гільдії кінознавців та кінокритиків Росії, найкраща жіноча роль другого плану (фільм «Зображуючи жертву»)
  • 2008 — «Білий слон» Гільдії кінознавців та кінокритиків Росії, найкраща жіноча роль другого плану (фільм «Живи та пам'ятай»)
  • 2009 — «Ніка», найкраща жіноча роль другого плану (фільм «Живи та пам'ятай»)
  • 2009 — «Білий слон» Гільдії кінознавців та кінокритиків Росії, найкраща жіноча роль другого плану (фільм «Божевільна допомога»)
  • 2012 — «Кінотавр», найкраща жіноча роль (фільм «Кокок», спільно з Яною Троян)
  • 2012 — Фестиваль російського кіно в Онфлер, найкраща жіноча роль (фільм «Кококо»)
  • 2013 — «Золотий орел», найкраща жіноча роль у кіно (фільм «Кохання з акцентом»)
  • 2018 — «Series Mania» (Лілль), найкраща жіноча роль (телесеріал «Звичайна жінка»)
  • 2019 — «Золотий орел», найкраща жіноча роль на телебаченні (телесеріал «Звичайна жінка»)

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://port.hu/jump/person-281457
  2. ↑ а б Людина з телевізора: Ганна Михалкова. echo.msk.ru. 16 березня 2002. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 12 вересня 2019.(рос.)
  3. ↑ Дмитрий Маликов станет ведучим «Спокойной ночи, малыши!». Подробности. 28 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2019.
  4. ↑ Михалкова вийшла заміж за свого колишнього чоловіка. Gazeta.ua. 22 травня 2008. Процитовано 12 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Михалкова_Ганна_Микитівна