Михаїл I (митрополит Київський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михаїл Київський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михаїл І
Митрополит Київський і всієї Русі
988 — 992
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Настас Корсунянин
Наступник: Леонтій
 
Діяльність: митрополит
Народження: 10 століття
Смерть: ймовірно сер. Х ст.
Київ, Київська Русь
Похований: Києво-Печерська лавра

CMNS: Михаїл I у Вікісховищі

Михаї́л І — легендарний митрополит Київський (988992), який охрестив Русь за правління князя Володимира. Традиційно вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату, проте історичність самої особи сумнівна[1]. Невідомий у першоджерелах X–XI століття. Вперше побіжно згадується в так званому «Церковному статуті Володимира», пам'ятці XII–XIII століття[1]. На основі цієї згадки постала православна література, що рясніла міфами про життя Михаїла.

У пізній церковній літературі його походження визначається по-різному: ассирієць, болгарин, серб. Щодо періоду діяльності святителя, то тут думки теж розбігаються. Одні історики кажуть, що він жив у IX столітті, коли Константинопольську патріаршу кафедру очолював Фотій, інші відносять період правління митрополита Михаїла до часів Хрещення Русі, тобто X століття.

Нетлінні мощі митрополита Київського Михаїла деякий час перебували в печерах Києво-Печерської лаври, а потім були перенесені у Велику Печерську церкву — Свято-Успенський собор.

Історичність

[ред. | ред. код]

Історичність особи Михаїла, так само як і факт обіймання ним митрополії ставиться істориками під сумнів[1][2]. Вперше він згадується в так званому «Церковному статуті Володимира» XII–XIII століття, як сучасник великого київського князя Володомира та константинопольського патріарха Фотія:[1].

Се аз, князь великий Василей, нарицаемый Володимер, сын Святославль, унук Игорев, блаженный Ольги, усприал есмь крещение святое от греческих царей Константина и Василья и Фотея патриарха, узях перваго митрополита Михаила на Киев и на всю Русь, иже крести всю землю Рускую[3]

Ця згадка є міфом, оскільки час життя Фотія і Володимира різниться на шістдесят років. На думку А. В. Поппе її поява є результатом домислів упорядників «статуту», які помилково ототожнили Михаїла Синкелла, автора скороченого символу віри, із «першим руським митрополитом»[1][2].

На думку М. Ю. Брайчевського, який висунув гіпотезу «Аскольдового хрещення Русі», Михайло був сучасником Фотія, духовною особою, яку патріарх призначив у супровід новонаверненим русам. Проте і в цьому випадку нема підстав вважати Михаїла митрополитом[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Жарких, 2012, с. 5.
  2. а б Поппэ, 1988, с. 191-206.
  3. Церковный устав св. князя Владимира. I. Список краткой редакции [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 2. М., 1995. .

Джерела

[ред. | ред. код]