Монастир Ставронікіта (грец.Μονή Σταυρονικήτα) — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії п'ятнадцяте місце. Розташований на східному узбережжі півострова Айон-Орос, за годину ходу від монастиря Івірон та півтори години від Карієса.
Крім соборного храму, діють паракліси: Введення Пресвятої Богородиці; святих Архангелів; святих великомученика Димитрія Солунського, святого великомученика Георгія Побідоносця і святого священномученика Елевтерія. Поза монастирем діють 11 церков.
Башта монастиря виконувала оборонні функції ще до його заснування (XI ст.) та добудовувалась у пізніші роки (два верхні поверхи додано після 1744 року). Її розміри становлять 8,5 на 8,5 метра, а висота 25 м.[2]
Обитель уславлена чудотворною іконою Святого Миколая мозаїчної роботи (знайдена в морі). Крім невеликої частини Животворящого Древа Хреста Господнього, зберігаються мощі: рука святої праматері Анни, частина зі шкірою і плоттю від руки святого Василія Великого, права рука священномученика Елевтерія, частини від ліктів святого Івана Золотоустого, святого Григорія Богослова та святого архідиякона Стефана, святих безсребреників Косьми й Даміана, ребра святих мучеників Карпа й Папіли та святого Іоасафа, царевича Індійського; частина від руки святого Феодора Стратилата, частина святого Амвросія Медіоланського, миро святого Димитрія Солунського, миро святого Миколи Чудотворця, частина щелепи з трьома зубами святого Івана Предтечі. Найціннішою пам'яткою бібліотеки монастиря є псалтир, який, за переказами, належав святому Івану Золотоустому.