Морозова Христина Олегівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Морозова Христина)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морозова Христина Олегівна
Народилася31 березня 1990(1990-03-31) (34 роки)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьгромадська діячка, політик, публіцистка, правозахисниця
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Знання мованглійська, українська, російська, чеська і хорватська[1]
ПартіяДемократична Сокира

Христина Олегівна Морозова (нар. 31 березня 1990, Київ) — громадська[2][3][4] та політична діячка, правозахисниця, публіцистка та телеведуча. Спікерка партії «Демократична сокира» з питань прав людини та гендерної рівності[5], активістка в «Повага: кампанія проти сексизму у політиці і ЗМІ».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 1990 року в Києві. Середню освіту здобула в школі № 159. У 2007 році вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут філології на спеціальність «Чеська і українська мова та література», який закінчила у 2013[6]. Протягом навчання проходила курс в літній школі у Празі за програмою організації «Československý ústav zahraniční» та практику в Чеському центрі і посольстві Чеської Республіки в Україні. Була головою Студентського парламенту Інституту філології.[7]

З 2014 по 2016 роки працювала в сфері комунікацій, піару та digital-маркетингу в таких компаніях як Poparada, CANactions[7]. Як журналістка, писала статті для часопису «Громадянське суспільство» у 2015—2018 роках[8].

У 2016 році працювала редактором на Громадському телебаченні та журналістом в інтернет-виданні «Хмарочос».[7] Протягом 2017—2018 працювала SMM менеджеркою на Громадському радіо.

У 2018 році почала співпрацювати із «5 каналом», де вела блогерську телепередачу «Блогпост»[9][10].

З жовтня 2018 по теперішній час працює SMM менеджеркою в UA: Радіо Культура та спеціалісткою з комунікацій в Українському Інституті Книги[11].

Політична та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Під час Революції Гідності приєдналася до партії «ДемАльянс». 30 січня 2014 року офіційно стала членкинею партії та входила до бюро Київської організації[12]. З 16 березня 2014 очолила районну партійну організацію в Солом'янському районі. Під час місцевих виборів у Києві 2014 та 2015[13] роках балотувалась у Київську міську раду, як кандидат-мажоритарник від 109 округу[14].

Під час місцевих виборів зазначила, що основний напрямок її діяльності — права людини та реформування громадського транспорту столиці.[15][16][17][18][19][20][21].

Брала участь у створенні програми політичної партії, де зокрема був перший в історії України розділ про права ЛГБТ[22].

З червня по жовтень 2016 року була помічницею народного депутата України Мустафи Найєма[23].

Протягом травня та липня 2016 року була речницею на міжнародному форумі «КиївПрайд 2016».[24][25]

У 2016 році працювала у фонді Гайнріха Бьолля в Києві Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та Офіс Ефективного Регулювання (BRDO)[7][26].

В грудні 2017 року увійшла до правління партії «ДемАльянс»[27].

З серпня 2017 року — активістка в «Повага: кампанія проти сексизму у політиці і ЗМІ»[28][29][30].

З січня 2018 року Христина стала координаторкою соціального проекту «Потяг на Маріуполь», який має за мету вирішити проблему довгої поїздки потягом Київ-Маріуполь. Поїздка в один бік триває більше 18 годин і є серйозною проблемою, як для військовослужбовців, які їдуть під час відпустки додому, так і для сполучення Маріуполя з українською столицею, а також для студентів зокрема вузів-переселенців, та блокує розвиток туризму, малого і середнього бізнесу.[31][32][33][34][35] З цією ідеєю Христина потрапила до другого туру національного телепроєкту «Нові Лідери»[36].

З весни 2018 року стала спікеркою партії «Демократична Сокира» з питань прав людини та гендерної рівності. З 2019 року — прем'єр-міністр «Демократичної Сокири»[37].

Христина долучилась до критики президента Володимира Зеленського, який під час офіційного візиту в Париж 17 червня 2019 року дозволив собі сексистське висловлювання.[38][39][40]

У травні 2020 року була серед учасників Революції Гідності, які підписали звернення проти реваншу[41][42].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нові Лідери Христина Морозова
  2. «Транспортна модель необхідна кожному великому місту», — експертка. hromadske.radio. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  3. Христина Морозова. Член партії «ДемАльянс», громадська активістка. nv.ua. Процитовано 25 травня 2020.
  4. КМДА ігнорує проект наземних переходів, – активісти. 24tv.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  5. Христина Морозова. sokyra.party. Демократична Сокира. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  6. Випускники про ІФ: Христина Морозова. instpres.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  7. а б в г Нові лідери. Морозова Христина. novilidery.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  8. Христина Морозова. ucipr.org.ua. Процитовано 31 серпня 2019.
  9. 5 канал. youtube. 5 канал. Процитовано 29 серпня 2019.
  10. #БлогПост. 5.ua. 5 канал. Процитовано 23 травня 2020.
  11. Що читають співробітники Українського інституту книги. yakaboo.ua. Yakaboo.ua. Процитовано 29 серпня 2019.
  12. #НамТутЖити. Що таке місто в розумінні кожного з нас?. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  13. Для мене дуже страшно перетворитися на пластикову фігуру з білбордів, - Морозова. ipress.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  14. Територіальний виборчий округ №109 з виборів депутатів Київської міської ради. ЦВК. Процитовано 23 травня 2020.
  15. Слон и Моська. Как дублирование транспорта доведет Киев до Уганды. nv.ua. Процитовано 29 серпня 2019.
  16. Чому Києву потрібен нічний транспорт. nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 29 серпня 2019.
  17. Чому хайвеї не врятують Київ від заторів. nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 29 серпня 2019.
  18. Металлолом по цене современного трамвая. Что Кличко закупит для Киева. nv.ua. НВ. Процитовано 29 серпня 2019.
  19. Маршрутні таксі: фастфуд, до якого ми звикли. nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 29 серпня 2019.
  20. "Владу не цікавить сталий та прогнозований розвиток Києва" - експерт. gazeta.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  21. Київ не має плану оновлення громадського транспорту. gazeta.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  22. Програма ДемАльянсу. ДемАльянс. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 24 травня 2015.
  23. Морозова Христина. chesno.org. Чесно. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  24. Названо місце збору учасників ЛГБТ-маршу. nnovosti.info. Лівий берег. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017.
  25. Названо місце збору учасників ЛГБТ-маршу. nnovosti.info. Надзвичайні новини. 8 червня 2016. Процитовано 26 травня 2020.
  26. Морозова Христина. Офіс Ефективного Регулювання (BRDO). Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  27. З'їзд ДемАльянсу обрав нове керівництво партії. ДемАльянс. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
  28. Христина Морозова. povaha.org.ua. Кампанія проти сексизму «Повага». Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  29. Кампанія проти сексизму у політиці і ЗМІ. irrp.org.ua. Процитовано 29 серпня 2019.
  30. Відкрите звернення від жінок у медіа до депутатської спільноти всіх скликань, політичних партій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Детектор медіа. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 23 травня 2020.
  31. "Потяг на Маріуполь": чому історія одного поїзда важлива для всієї країни. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  32. Залізничний дефіцит: чому пасажирам в Україні не вистачає квитків на потяги. rbc.ua. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  33. З Києва планують запустити швидкий потяг до Маріуполя. depo.ua. 3 лютого 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  34. Потяг "Київ-Маріуполь": як скоротити дорогу і зшити країну. Боротьба триває. rubryka.com. Рубрика. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 29 серпня 2019.
  35. Активісти закликають приєднатися до акції “Потяг на Маріуполь”, щоб скоротити час доїзду з Києва. Новинарня. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  36. Лідер Христина Морозова: Як зробити зручним залізничне сполучення між містами. novilidery.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  37. Карантин із понеділка: як працюють нові обмеження. greenpost.ua. Процитовано 20 серпня 2020.
  38. Я тобі не бренд": граблі, на які мусить наступити кожен український президент. Українська правда. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  39. Я тобі не бренд. Соцмережі засудили Зеленського за сексистську фразу про українок. kurs.if.ua. 18 червня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  40. Я тобі не бренд. Соцмережі засудили Зеленського за сексистську фразу про українок. НВ. 18 червня 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 24 травня 2020.
  41. Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу. tyzhden.ua. Процитовано 12 червня 2020.
  42. Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу. Українська Гельсінська спілка. 7 травня 2020. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]