Мост
Мост чеськ. Most | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Панорама Мосту | ||||||||
Основні дані | ||||||||
50°30′11″ пн. ш. 13°38′12″ сх. д. / 50.50306° пн. ш. 13.63667° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Регіон | Устецький край | |||||||
Столиця для | Мост і administrative district of the municipality with extended jurisdiction Mostd | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ |
| |||||||
Засновано | Х століття | |||||||
Перша згадка | 1247[2] або 1207[3] | |||||||
Площа | 86,94 км² | |||||||
Населення | 63 882 осіб (1 січня 2024)[4] | |||||||
Висота НРМ | 233 м | |||||||
Водойма | Біліна | |||||||
Міста-побратими | див. тут | |||||||
Часовий пояс | UTC+1 (Чехія) | |||||||
Номери автомобілів | U | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ567027 | |||||||
GeoNames | 3070291 | |||||||
OSM | r436570 ·R | |||||||
Поштові індекси | 434 01 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Адреса |
Magistrát města Mostu Radniční 1/2 434 69 Most | |||||||
Мер міста | Властимил Возка (Vlastimil Vozka) | |||||||
Вебсайт | www.mesto-most.cz | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Мост у Вікісховищі |
Мост (чеськ. Most, застаріле нім. Brüx) — місто в Устецькому краї на північному заході Чехії; адміністративний центр району Мост.
Місто розташоване на річці Біліні біля підніжжя Рудних гір, на відстані 85 км на північний захід від Праги, і 20 км — від кордону з Німеччиною.
Територія міста (підпорядкованої йому території) становить 86,94 км², населення власне міста (станом на квітень 2008 року) —67 216 осіб.
Динаміку змінюваності населення демонструє нижче наведена Таблиця:
1869 | 1880 | 1980 | 1900 | 1910 | 1921 | 1930 | 1950 | 1961 | 1970 | 1980 | 1991 | 2001 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
11 262 | 18 649 | 27 292 | 40 701 | 48 621 | 51 272 | 56 751 | 46 328 | 56 857 | 61 158 | 61 543 | 70 670 | 68 263 |
Місто було засноване, на думку дослідників, у X столітті, а вперше згадується в літописі під 1040 роком як Гневинський Мост, від назви Гневинського замку.
Визначальним для зростання містечка стало його розташування — на торговельному шляху з Праги до Фрайбурга. Цей шлях пролягав по дерев'яних мостах через болота (у теперішній час повністю осушені). Деякі дослідники схильні вважати цей факт етимологією топоніму «Мост».
У XIII столітті містечко деякий час перебувало під владою лицарів-хрестоносців. За правління князів Пржемисловичів, до яких місто відійшло 1238 року, Мост став осередком торгівлі й підприємництва. Місто славилось виноробством, яке, втім, згодом, занепало (вже у наш час робляться спроби відновити ці традиційні галузі міста — виноробство й садівництво).
Протягом XV—XVI століть Мост не раз страждав від пожеж. Відтак, у ході великої реконструкції після пожежі 1517 року в Мості були зведені чудові будівлі міської ратуші (у стилі ренесанс) та кафедрального собору.
Під час Тридцятирічної війни 1618—48 років Мост був зайнятий шведськими військами.
У XIX столітті поблизу міста почалась розробка буровугільних родовищ, власне подальшому розвитку місту зобов'язане саме гірничій промисловості, а саме — видобутку бурого вугілля.
У 1970-х роках місто пережило неоднозначну подію в своїй історії — майже весь історичний центр (крім однієї вулиці) було знесено, адже під ним виявили великий вугільний пласт. Паралельно спроектували й звели новий центр міста.
Мост — один із головних центрів з видобутку бурого вугілля у Чехії.
У місті також є підприємства хімічної промисловості й електрометалургії, велика ТЕС.
Мост — важливий залізничний вузол (вивезення бурого вугілля).
У місті через розвиток тяжкої промисловості неблагополучна екологічна ситуація. Саме прив'язка до кон'юнктурних проблем потреби в промисловості є чинником, що спричинює другу значну соціальну проблему Мосту — велику долю безробітних (близько чверті населення станом на середину 2000-х років, що є одним з найвищих показників у Чехії).
У місті розташовані 4 дитячих садів, 15 початкових шкіл, одна з яких є спеціальною, 11 загальноосвітніх шкіл, коледжів та вищих професійних школ (більшість з них перебувають у приватній власності), у тому числі 1 гімназія. Для художньо обдарованих дітей є 2 школи мистецтв.
Вищу освіту в Мості можна здобути у відділенні столичного Коледжу фінансів та управління, а також філіях 4 інших коледжів або університетів.
У Мості є низка закладів культури, однак більш-менш істотних культурних заходів, скажімо національного а чи міжнародного рівня, тут не відбувається.
Місто має певні театральні традиції, однак нині в Мості лише два театри — міський театр на Првній площі та Театр розмаїття, який по суті є ляльковою сценою міського театру, й розташований у культурному центрі «Май» (чеськ. Máj «Травень»).
Музеї Мосту:
- Обласний музей є класичним краєзнавчим, у тому числі із залами постійної експозиції з природи, історії та культури міста й околиць, для тимчасових (тематичних) виставок, і однією експозицією поза основним приміщенням — на міському кладовищі в будівлі колишнього крематорію (сучасний «Меморіал» Жертв-містян Другої світової війни;
- Подкружногорський технічний музей () — розповідає про розвиток гірництва у краї;
- художня галерея у підвалі Церкви Вознесіння;
- за виставкові зали правлять фоє міського театру та зала Zlatá trojka в муніципальній бібліотеці.
Для дітей функціонують 2 заклади культури — Будинок дітей та молоді і міській Центр дозвілля.
У Мості існує з кінозалів, але працюючим як осередок дозвілля є один міський кінотеатр «Космос» (Kosmos), який і розрахований власне на 3 кінозали. Решта три кінозали — у міській бібліотеці, у Будинку презентацій міста та на території місцевої лікарні.
Спортивні споруди Мосту — аквадром, аеродром, іподром.
Оскільки міський центр був знесений у 1970-х роках, сучасним архітектурним обличчям Мосту є переважно новобудови. Однак декілька старовинних будівель, у тому числі з тих, що були не в центрі, збереглися:
- Гневинський замок (чеськ. Hněvín);
- була збережена одна вулиця з історичною забудовою Мосту;
- Костел Благовіщення Діви Марії (1602) — єдина будівля, що пережила знесення історичного центру міста. Восени 1975 року церкву було переміщено спеціально спорудженою рейсовою дорогою на нове місце (на відстані 840 метрів від вугільного розрізу), і таким чином споруда збереглась повністю[6].
- Мартін Трчка (* 1977) — чеський яхтсмен.
- Італія — Венеція;
- Австралія — Брисбен;
- Аргентина — Буенос-Айрес;
- Румунія — Бухарест;
- Швеція — Ґевле (Gävle);
- Росія — Єкатеринбург;
- Бельгія — Кортрейк (Kortrijk);
- Індонезія — Кулон-Прого (Kulon Progo);
- Фінляндія — Лахті;
- Нідерланди — Меппель (Meppel);
- Німеччина — Марієнберг;
- Японія — Осака;
- Греція — Птолемаїда;
- Бразилія — Сан-Паулу;
- КНР — Шанхай;
- Канада — Сандер-Бей (Thunder Bay);
- Монголія — Улан-Батор.
- ↑ а б в г д е ж Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- ↑ Historický lexikon obcí ČR 1869—2005 — 1. díl. Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 23 квітня 2010.
- ↑ Храм занесений у книгу рекордів Гіннеса як найважча будівля, що коли-небудь переміщалась людиною.
- Офіційний сайт міста [Архівовано 16 квітня 2010 у Wayback Machine.]
№ | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Прага Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 | Острава Пльзень |
2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 |