Мург (Північний Шварцвальд)
| Мурґ | |
|---|---|
 | |
| 48°55′09″ пн. ш. 8°09′53″ сх. д. / 48.9192° пн. ш. 8.1647° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Рейн |
| • координати | 48°55′09″ пн. ш. 8°09′53″ сх. д. / 48.9192° пн. ш. 8.1647° сх. д. |
| Басейн | басейн Рейну |
| Країни: | Німеччина |
| Регіон | Баден-Вюртемберг |
| Довжина | 79 км |
| Площа басейну: | 617 км² |
| Притоки: | Ос і Ilgenbachd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мург (нім. Murg) — річка довжиною 80,2 км [1] (включно з Рехтмургом), притока Рейну, в землі Баден-Вюртемберг, Німеччина. Протікає через Північний Шварцвальд та Верхньорейнську рівнину, перетинаючи райони Фройденштадт і Раштат.
Долина Мург є однією з найбільших і найглибших долин у Шварцвальді (глибина до 700 м) і, як правило, прямує в північному напрямку. Відокремлює багате на опади головне пасмо Північного Шварцвальду, включно з Горнісгрінде[en] (1164 м), на заході, від плато з пісковику покритого густими лісами на сході.
Мург бере початок з 2 великих твірних на заході муніципалітету Баїрсбронн. Правий Мург (нім. Rechtmurg) починається нижче Шліфкопф[en] приблизно на висоті 870 м над рівнем моря[2] від злиття потоку Шурбах і ставка Тренкентайх, трохи вище Мургуршпрунг («Джерело Мурга»). Іншим західним верхів’ям є Червоний Мург (нім. Rotmurg), джерелом якого є Ротмургбруннен (915 м н.р.м.)[2], яке починається з перевалу Ругештайн (915 м) і живиться такими струмками, як Фінстербехле та Муккенбехле.
Від місця злиття двох своїх твірних приблизно на висоті 595 м н.р.м.[2] Мург тече на південний схід через долину Міттельталь[de] до Баїрсбронна, де він зливається з Форбахом, який впадає з півдня. Звідси прямує автострада B 462[de] і залізниця Мургтальбан. Далі річище прямує на північний схід до Клостеррайхенбаха[de], але потім на NNW. У широкій долині Візенталь воно проходить повз сіл Рет, Гузенбах і Шенмюнцах. Протікаючи через вузьку, малонаселену ущелину з крутими схилами, річка проходить скелясту ділянку, в якій знаходяться поселення Форбах, Гаусбах[de], Лангенбранд[en] і Ау-ім-Мургталь. У долині, що повільно розширюється, річище прямує вздовж сіл, що розташовані одне за одним: Вайзенбах, Гілперзау[de], Оберсрот[de], Шоєрн[de], місто Гернсбах і, нарешті, село Герден[de]. Між пологими схилами пагорбів Мург протікає на північний захід через Оттенау, повз промислове місто Гаггенау та села Бад-Ротенфельс[de], Оберндорф, Бішваєр і Куппенгайм, де виходить на Верхньорейнську рівнину. Тут річище перетинає автомагістраль A5 біля Нідербюля[de], а в районі Раштату — B3, Рейнську залізницю та залізницю Мангайм — Базель. Нижче Райнау Мург впадає в Рейн біля Штайнмауерна на висоті близько 110 м н.р.м. [2] на 344,5 кілометрі Рейну.
З французької сторони, майже навпроти гирла Мурга, впадає Зауер[en], що тече з Північних Вогезів.
Від злиття двох її верхів'їв ( Рехтмург і Ротмург ) у Баїрсбронн-Оберталь до гирла довжина Мурга становить 72,350 км [1] (~ 72,4 км). Разом із Ротмургом, який бере початок від Ротмургбруннен поблизу Ругештайна, він має довжину 79,661 км [1] (~ 79,7 км), а разом із Рехтмургом, який починається на Шліфкопфі біля Мургурспрунгу та має довжину 7,881 км[1] , це 80,231 км. км (~ 80,2 км).
Площа сточища Мурга — 617 км².[3]
По відношенню до водозбору Мург має велику об'ємну витрату (18,4 м³/с). Водозбірні райони верхів'їв річки Мург і її притоки Шенмюнцах мають швидкість течії 50 л/с.км², найвищу в Баден-Вюртемберзі.[2]
Мург тече з півдня на північ через чотири відтінки.
- Його верхня частина в районі Баїрсбронну є типовою долиною Шварцвальду з широкими луками та селами, де колись переважало сільське господарство. Багато бічних долин мають типову форму жолобової долини з крутими схилами.
- Середня частина долини Мург — безлюдна лісова ущелина з гранітними скелями та ухилом до 3,3%, дуже схожим на гірський потік. Побудована ГЕС-ГАЕС Шварценбах. Вона розташований прямо над Форбахом, головним поселенням у цій частині долини.
- Нижня долина Мург, як і Візенталь, є одним із промислових коридорів Шварцвальду. Долина тут має глибину понад 700 метрів, спочатку з бездоріжним дном ущелини, яке дедалі більше розширюється і дає місце для численних сіл і міст. Його історичним центром є Гернсбах , також центр паперової та картонної промисловості долини; найбільшим містом став Гаггенау з його багатим на традиції виробництвом двигунів (включно з Unimog). Річка в багатьох місцях супроводжується промисловими каналами, а від Гернсбах-Норда майже повністю каналізована. Роботи з ренатуралізації були проведені в Бишваєрі у 2011 році. Мета полягала в тому, щоб створити майже природне річище з відмінностями в течії, субстратах і глибинах, щоб можна було створити різноманітні середовища існування для риб та інших дрібних істот.
- Біля Куппенгайму Мург виходить на Рейнську рівнину, де минає центр Раштату. Наприкінці XVIII та на початку XIX століть річище Мурга в долині Рейну було каналізовано. Безпосередньо перед нинішнім впадінням у Рейн поблизу Штайнмауерна канал річки прорізає водно-болотні угіддя річкових лук Раштату. Його місце впадіння було переміщено приблизно на 1,5 км на північний захід під час роботи Йоганна Готфріда Тулли[en] з випрямлення Рейну[en].
Мург тече не посередині свого витягнутого водозбору, а далі на схід, так що більше і більші притоки приєднуються до нього із заходу, ніж зі сходу. Його західні притоки: Тонбах, Шенмюнц, Раумюнцах і Ос, його притоки зі сходу: Форбах і Засбах.
Старий державний кордон між Королівством Вюртемберг і Великим герцогством Баден проходить між Баїрсбронн-Шенмюнцах і Форбах-Кіршбаумвазен. Верхня, колишня Вюртемберзька частина долини сьогодні належить району Фройденштадт. Нижня частина, яка з ХІІ століття перебувала під владою Еберштейнів, а пізніше відійшла до Бадену, сьогодні є частиною району Раштат.
- ↑ а б в г State Office for the Environment, Survey and Nature Conservation, Baden-Württemberg (LUBW)[недоступне посилання з 01.04.2020], see there under Wasser > Gewässernetz > Gewässernetz (AWGN)
- ↑ а б в г д LUBW: Abfluss-BW – Daten- und Kartendienst der LUBW [Архівовано 28 December 2017 у Wayback Machine.], retrieved 29 September 2016
- ↑ Wilfried Schweinfurth: Oberflächengestalt und Gewässernetz. In: Landesarchivdirektion Baden-Württemberg, Landkreis Rastatt und Landesmedienzentrum Baden-Württemberg (Hrsg.): Kreisbeschreibungen des Landes Baden-Württemberg – Der Landkreis Rastatt. Jan Thorbecke Verlag, Stuttgart, 2002, p. 43, ISBN 3-7995-1364-7.
- Bittmann, Markus; Bittmann, Meinrad (2009). Das Murgtal: Geschichte einer Landschaft im Nordschwarzwald [The Murg Valley: the story of a landscape in the Northern Black Forest]. Sonderveröffentlichung des Kreisarchivs Rastatt, Band 6 [Special edition of the Rastatt County Archives, Volume 6] (German) . Gernsbach: Casimir Katz Verlag. ISBN 978-3-938047-44-6. OCLC 498958530.
- Max Scheifele, Max; Katz, Casimir; Wolf, Eckhart (1995). Die Murgschifferschaft. Geschichte des Floßhandels, des Waldes und der Holzindustrie im Murgtal [Mariners' of the Murg: the story of the river trade, forests, and the forest industry]. Schriftenreihe der Landesforstverwaltung Baden-Württemberg (Band 66) [Publication series of the State Office for Forestry of Baden-Württemberg (Volume 66)] (German) (вид. 2nd). Gernsbach: Casimir Katz Verlag. ISBN 978-3-925825-20-0. OCLC 635676533.
- Markus Bittmann, Meinrad Bittmann: Das Murgtal: Geschichte einer Landschaft im Nordschwarzwald. Special publication by the Rastatt County Archive, Vol. 6. Casimir Katz Verlag, Gernsbach, 2009, ISBN 978-3-938047-44-6.
- Max Scheifele, Casimir Katz, Eckart Wolf: Die Murgschifferschaft. Geschichte des Floßhandels, des Waldes und der Holzindustrie im Murgtal. (= Series of publications by the Baden-Württemberg Forestry Commission. Band 66). 2nd edition. Casimir Katz Verlag, Gernsbach, 1995, 521 pp., ISBN 3-925825-20-7.
- Wilfried Schweinfurth: Geographie anthropogener Einflüsse – Das Murgsystem im Nordschwarzwald. (= Mannheimer geographische Arbeiten. Band 26). Geographical Institute of the University of Mannheim, 1990, ISBN 978-3-923750-25-2.
- Thomas Fleischhacker: Wie ein Fluss die industrielle Entwicklung erlebt. Die Murg von Gernsbach bis Rastatt. In: Industrialisierung im Nordschwarzwald, Oberrheinische Studien, Vol. 34. Jan Thorbecke Verlag, Ostfildern, 2016, pp. 177–186, ISBN 978-3-7995-7835-6.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |