Качка мускусна
| Качка мускусна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Свійська мускусна качка (індокачка), селезень
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Cairina moschata (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Anas moschata Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ка́чка му́скусна[2] (Cairina moschata), шипу́н — вид великих качок, розповсюджений у природі Південної Америки та Мексики. Був там же одомашнений та завезений до багатьох країн. До Радянського Союзу вперше потрапив у 1981 році з Німеччини — колишньої НДР. Від звичайних качок відрізняється тим, що може обходитись без водойми і замість крякання видає тихі шиплячі звуки.[3]
Для мускусних качок властивий чітко виражений статевий диморфізм. Характерною зовнішньою ознакою шипунів є м'ясистий наріст над дзьобом та навколо очей (незначний у самиць та добре помітний у селезнів), через який свійську мускусну качку часто називають індокачкою, вважаючи її гібридом качки та індика. Таке схрещення, однак, неможливе.[4] Проте є інша досить правдоподібна версія, що її назва — скорочення від «індіанська качка» подібно до того, як індик колись називався «індіанською куркою».
Маса тіла дорослої самиці індокачки становить близько 2 — 2,5 кг; самця — 4 — 6 кг.
- чорні;
- коричневі;
- білі;
- чорні/коричневі з білою головою та шиєю;
- димчасті;
- блакитні;
- строкаті: білі з чорними, коричневими чи блакитними плямами, крапчасті;
- світло-блакитні та світло-коричневі;
- також існують інші, більш рідкісні, різновиди забарвлення.
Каріотип 2n = 80, гетерохромосомною статтю (ZW), як і в інших птахів, є жіноча.
Мускусні качки цінуються за нежирне дієтичне м'ясо. За рік від однієї самиці можна одержати від 60 до 120 яєць, які можна використовувати в кулінарії. Сирими, однак, вживати їх у їжу, як і яйця звичайних качок і гусей, не слід, через ризик заразитися сальмонельозом. Також шипуни зберегли добре розвинений інстинкт насиджування, тому успішно використовуються як «живі інкубатори». Від схрещування мускусної качки з пекінською (чи якоюсь із споріднених їй порід) виводять високоякісних гібридів — так званих мулардів, що швидко ростуть та можуть важити до 4 кг.
-
Свійські мускусні качки в парку, с. Мала Бугаївка, Васильківський р-н, Київська обл., 17 травня 2015 р. -
Мускусна качка, самка. Чернівецька область, місто Сторожинець. Жовтень, 2020 рік -
Мускусні качки. Самець по центру. Чернівецька область, місто Сторожинець. Жовтень, 2020 рік
- ↑ BirdLife International (2018). Cairina moschata: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 09 серпня 2018
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Что за птица индоутка и с чем ее едят? [Архівовано 13 січня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://bio.1september.ru/articlef.php?ID=200200401 [Архівовано 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- Індокачки: коли розпочинають нестися
- Відгодівля та забій індокачок на м'ясо
- Мускусні качки: опис та особливості
- Выращивание мускусных уток [Архівовано 26 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
