Перейти до вмісту

Міжнародний союз тріатлону

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міжнародний союз тріатлону
Типміжнародна спортивна федераціяd
Засновано1989[1]
Авіньйон[1]
Вид спортутріатлон
Штаб-квартираЛозанна[1]
Місце діяльностіЗемля і увесь світd
ЧленствоАсоціація літніх Олімпійських міжнародних федераційd
Вебсайт: triathlon.org

Міжнародний союз тріатлону (англ. International Triathlon Union; ITU) — міжнародна організація, яка проводить змагання з трьох видів багатоборства: тріатлону, акватлону і дуатлону. Штаб-квартира ITU розташована в швейцарській Лозанні. Головні змагання: Світова серія і Кубок світу.

Історія

[ред. | ред. код]

Міжнародний союз тріатлону був створений у 1989 році як керівний орган для тріатлону, молодого виду спорту, що швидко набирав оберти. Перший конгрес ITU пройшов 1 квітня 1989 року в французькому Авіньйоні за участі представників 30 національних федерацій. Була затверджена довжина стандартної дистанції: плавання — 1.5 км, велоетап — 40 км, біговій етап -10 км. Згодом вона отримала назву олімпійської дистанції. Також було прийнято рішення про проведення першого чемпіонату світу з тріатлону в серпні 1989 року в Авіньйоні[2].

Першим президентом ITU обрали канадця Леса Макдональда. Штаб-квартира знаходилася у Ванкувері, а 2014 року переїхала в швейцарську Лозанну.

У 1991 році Міжнародний союз організував перший розіграшу Кубка світу. Його формат передбачав проведення протягом одного календарного року в різних містах світу 10-20 змагань на стандартній дистанції. За підсумками кожного турніру кращі атлети набирали очки в загальний залік. Спортсмен, який набрав найбільшу кількість очок за підсумками сезону ставав володарем Кубка світу.

З 2000 року змагання з тріатлону включені до програми літніх Олімпійських ігор.

З 2009 року головним змаганням в світовому тріатлоні стала Світової серії з тріатлону. ЇЇ формат, в цілому, повторює Кубок світу, проте має і ряд відмінностей. Наприклад, окрім гонок на олімпійській дистанції проводяться турніри на спринтерській дистанції і в командній естафеті. Залікові бали стали отримувати більша кількість спортсменів. Якщо на етапах Кубка світу очки отримували очки перші 20 фінішерів то на етапах Світової серії — 40, а в гранд-фіналі — 50 спортсменів.

Чемпіонат світу з цього часу проводиться лише серед молоді і юніорів. Зазвичай ці турніри проходять під час гранд-фіналу еліти. Кубок світу відійшов на другий план і змінив свою структуру. Він об'єднує певну кількість окремих турнірів, що проходять по всьому світу. У 2009—2014 роках кращі тріатлоністи набирали залікові бали до розіграшу Світової серії, але вони були меншими ніж безпосередньо на етапах серії. Зокрема, переможець етапу Світової серії отримує 800 балів, а переможець етапу Кубка світу — 300 балів.

Склад

[ред. | ред. код]

До Міжнародного союзу тріатлону п'ять континентальних об'єднань. Кожна з цих структур проводить континентальний чемпіонат і континентальний Кубка з декількох етапів. Склад Міжнародного союзу:

  • Африканський союз тріатлону (ATU)[3]
  • Панамериканська конфедерація тріатлону (PATCO)[4]
  • Азійська конфедерація тріатлону (ASTC)[5]
  • Європейський союз триатлону (ETU)[6]
  • Союз тріатлону Океанії (OTU)[7]

Змагання

[ред. | ред. код]

Змагання під егідою ITU:

Зала слави

[ред. | ред. код]

Члени Зали слави Міжнародної федерації тріатлону:[8]

Рік Тріатлоністи
2014 Ерін Бейкер, Емма Керні, Карен Смайрс[en], Марк Аллен, Саймон Лессінг, Грег Велш[en], Лес Макдональд[en]
2015 Емма Сноусілл, Мішель Джонс[en], Ванесса Фернандеш, Гаміш Картер[en], Пітер Робертсон, Саймон Вітфілд, Тіхару Ігая[en]
2016 Лоретта Гарроп[en], Керол Монтгомері[en], Бред Бівен[en], Бівен Докерті
2017 Джекі Фервотер[en], Барбара Ліндквіст[en], Роб Барел[en], Майлс Стюарт[en], Карл Томас, Йоп ван Зантен
2019 Шейла Таорміна, Емма Моффатт, Данієль Унгер[en], Бред Калефельдт[en], Сара Спрінгмен[en]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #16026153-3 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. International Triathlon Union — About (англ.). International Triathlon Union. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 17 ноября 2015.
  3. Official Site of African Triathlon Union. International Triathlon Union. Архів оригіналу за 31 липня 2011. Процитовано 6 грудня 2020.
  4. Official Site of Pan American Triathlon Confederation. International Triathlon Union. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 6 грудня 2020.
  5. Official Site of Asian Triathlon Confederation. International Triathlon Union. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 6 грудня 2020.
  6. ETU - European Triathlon Union (англ.). International Triathlon Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 6 грудня 2020.
  7. Official Site of Oceania Triathlon Union. International Triathlon Union. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  8. World Triathlon Hall of Fame (англійська) . Triathlon.org. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]