Перейти до вмісту

Мій ласкавий та ніжний звір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мій ласкавий і ніжний звір)
Мій ласкавий та ніжний звір
рос. Мой ласковый и нежный зверь
Жанрмелодрама
Режисер Еміль Лотяну
Сценарист Еміль Лотяну
На основіДрама на полюванні[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях
Галина Бєляєва
Олег Янковський
Кирило Лавров
Леонід Марков
Оператор Анатолій Петрицький
Композитор Євген Дога
Художник Борис Бланк
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість109 хв
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Рік1978
IMDbID 0172812

«Мій ласкавий та ніжний звір» (рос. «Мой ласковый и нежный зверь») — радянський художній фільм, знятий за мотивами повісті А. П. Чехова «Драма на полюванні». Номінувався на Державну премію СРСР у 1979 році. Брав участь в конкурсній програмі Каннського кінофестивалю (1978).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Кінець XIX століття, панський маєток в лісах центральної Росії. Дочка лісничого — Ольга Скворцова (Галина Бєляєва) — красива дівчина 19 років. По першому враженню Ольга природна і легка як «ангел у плоті», проте пізніше з'ясовується, що вона по-житейськи розважлива і пихата. У неї закохуються троє немолодих чоловіків, які живуть у садибі й околицях: 50-річний похмурий вдівець Урбенін (Леонід Марков), ще більш старший у віку, але моложавий і грайливий граф Карнєєв (Кирило Лавров) і ставний красень, 40-річний судовий слідчий Камишев (Олег Янковський). Ольга, бажаючи позбутися згубних злиднів, необдумано виходить заміж за керуючого маєтком — дворянина Урбеніна. У день свого весілля вона тікає з торжества і зізнається в коханні Камишеву, однак відмовляється виїхати з ним. У душі Камишева — високого, широкоплечого чоловіка, що вишукано вдягається, спалахують сильна пристрасть і пекучі ревнощі. Він таємно сподівається, що йому вдасться схилити вибір Ольги на свою користь. Та розраховує, що Камишев багатий і з ним можна буде вирватися з бідності, проте скоро дізнається, в яких невибагливих умовах живе її коханий. Після цього розчарування Ольга стає співмешканкою веселуна — графа Карнєєва, в той час як її законний чоловік Урбенін, живучи в місті, повільно спивається і деградує.

Під час осіннього полювання і подальшого пікніка в Ольги відбувається драматичне пояснення з Камишевим, що шалено ревнує, а через кілька хвилин чується постріл: у глибині лісової гущавини Ольга зазнає смертельного поранення за загадкових обставин. Від великої крововтрати юна жінка через два дні вмирає, так і не повідомивши слідству, хто в неї стріляв. Під підозру потрапляє її чоловік Урбенін, його засуджують і засилають на каторгу, де через чотири роки він і вмирає. Охоплений муками сумління, Камишев пише повість про ці драматичні події і відносить її в журнал. Редактор прочитує повість, і страшна здогадка, хто насправді є вбивцею, не залишає вже й тіні сумніву.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]