Набієв Рахмон Набійович
| Рахмон Набійович Набієв тадж. Раҳмон Набиевич Набиев | ||||||
 | ||||||
| ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2 грудня 1991 — 7 вересня 1992 | ||||||
| Попередник: | Махкамов Кахар Махкамович Іскандаров Акбаршо Іскандарович (в.о.) | |||||
| Наступник: | Іскандаров Акбаршо Іскандарович (в.о.) Емомалі Рахмон | |||||
| ||||||
| 23 вересня 1991 — 7 жовтня 1991 | ||||||
| Попередник: | Аслонов Кадриддин Аслонович | |||||
| Наступник: | Іскандаров Акбаршо Іскандарович | |||||
| ||||||
| 20 квітня 1982 — 14 грудня 1985 | ||||||
| Попередник: | Расулов Джабар Расулович | |||||
| Наступник: | Махкамов Кахар Махкамович | |||||
| ||||||
| 20 липня 1973 — 20 квітня 1982 | ||||||
| Попередник: | Кахаров Абдулахад Кахарович | |||||
| Наступник: | Махкамов Кахар Махкамович | |||||
| Народження: |
5 жовтня 1930 Шайхбурхон, Бободжонгафуровський район, Согдійська область, Таджицька РСР, СРСР | |||||
| Смерть: |
11 квітня 1993 (62 роки) Худжанд, Согдійська область, Таджикистан | |||||
| Причина смерті: | інфаркт | |||||
| Поховання: | Худжанд | |||||
| Країна: |
 СРСР Таджикистан | |||||
| Релігія: | іслам і сунізм | |||||
| Освіта: | Ташкентський інститут ірригації та механізації сільського господарства | |||||
| Партія: | КПРС (1961–1991) | |||||
| Діти: |
сини: Рустам і Рашид дочка: Мунаварра | |||||
| Нагороди: |
| |||||
;_Flag_of_Tajikistan_(1991%E2%80%931992).svg)
Рахмон Набійович Набієв (тадж. Раҳмон Набиевич Набиев, нар. 5 жовтня 1930 — 11 квітня 1993) — таджицький державний діяч, голова Верховної Ради Таджикистану (1991), президент Таджикистану (1991–1992).
Народився 5 жовтня 1930 року в кишлаку Шайхбурхон Худжандського району.
З 1946 року — обліковець в колгоспі. У 1954 році закінчив Ташкентський інститут іригації і механізації сільського господарства
З 1954 року працював головним інженером Іспісорської машинно-тракторної та директором Ходжентської ремонтно-технічної станцій Таджицької РСР (у 1959—1960 роках).
У 1960—1961 роках — в апараті Міністерства сільського господарства Таджицької РСР: начальник головного управління, заступник голови об'єднання «Таджиксільгосптехніка».
З 1961 року — на партійній роботі: заступник завідувача, завідувач відділу ЦК КП Таджикистану (1961—1963), інспектор Середньоазіатського бюро ЦК КПРС (1963—1964), інспектор, завідувач відділу ЦК КП Таджикистану (1964—1971).
1971–1973 — міністр сільського господарства Таджицької РСР
1973–1982 — голова Ради Міністрів Таджицької РСР
1982–1985 — Перший секретар ЦК Компартії Таджикистану. У 1985 році знятий з займаної посади за пристрасть до алкоголю.[1]
1986–1991 — голова президії Центральної ради Товариства охорони природи Таджикистану.
1976–1986 — член Центральної ревізійної комісії КПРС. Був депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР 9-11 скликань (1974–1989) від Таджицької РСР[2].
У 1990 році обраний депутатом Верховної Ради республіки, а у вересні 1991 року стає її головою.
24 листопада 1991 року відбулись президентські вибори, перемогу на яких отримав Рахмон Набієв, набравши 56,92% голосів виборців[3]. Його головний суперник Давлат Худоназаров набрав 30% голосів[4]. Опозиція звинуватила владу у фальсифікації виборів.[4] 21 грудня Рахмон Набієв в Алмати підписав протокол по створенню СНД. 15 травня 1992 року Рахмон Набієв підписав в Ташкенті договір про колективну безпеку (ДКБ). 2 березня 1992 року бере участь у піднятті прапора Таджикистану навпроти штаб-квартири ООН. Таджикистан стає повноправним членом ООН.
В ході громадянської війни в Таджикистані 7 вересня 1992 року подав у відставку під тиском натовпу.
Помер 11 березня 1993 року у своєму будинку в Худжанді.
- ↑ От Гафурова до Рахмона: Взгляд на заслуги пяти руководителей Таджикистана. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ Список депутатов Верховного Совета СССР 11 созыва. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ НАБИЕВ Рахмон Набиевич (рос.). Centrasia.ru. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ а б ЕВГЕНИЙ Ъ-ЕВТУШИК (02.12.1991). Бывший первый коммунист Таджикистана стал президентом. Журнал «Коммерсантъ».[недоступне посилання з червня 2019]
- Біогафія [Архівовано 16 квітня 2013 у Archive.is]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Керівники ЦК Компартії Таджикистану | ||
|---|---|---|
Ширіншо Шотемор (1929–1930) · Мірза Давуд Гусейнов (1930–1933) · Григорій Бройдо (1933–1935) · Сурен Шадунц (1935–1937) · Урунбай Ашуров (1937) · Дмитро Протопопов (1937–1946) · Бободжан Гафуров (1946–1956) · Турсунбай Ульджабаєв (1956–1961) · Джабар Расулов (1961–1982) · Рахмон Набієв (1982–1985) · Кахар Махкамов (1985–1991) |  | |
| Президенти Таджикистану | Кахар Махкамов (в.о., 1990-1991) • Кадріддін Аслонов (в.о., 1991) • Рахмон Набієв (1991) • Акбаршо Іскандаров (в.о., 1991) • Рахмон Набієв (1991-1992) • Акбаршо Іскандаров (в.о., 1992) • Емомалі Рахмон (з 1992) |  |
|---|---|---|
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- Народились 5 жовтня
- Народились 1930
- Померли 11 квітня
- Померли 1993
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Керівники ЦК Компартії Таджикистану
- Президенти Таджикистану
- Члени КПРС
- Міністри закордонних справ Таджикистану
- Дипломати СРСР
- Таджицькі дипломати