Перейти до вмісту

Уно Найссоо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Найссоо Уно)
Уно Найссоо
Основна інформація
Дата народження25 березня 1928(1928-03-25)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняВільянді, Вільяндський повітd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті5 січня 1980(1980-01-05)[1] (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіТаллінн, Естонська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМетсакальмісту Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Естонія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор, музикант, музичний критик Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриджаз Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJaan Naissood Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиTõnu Naissood Редагувати інформацію у Вікіданих
Могила Уно Найссоо на Лісовому кладовищі Таллінна

Уно Найссоо (ест. Uno Naissoo; 25 березня 1928(19280325), Вільянді, Естонія — †5 січня 1980, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — радянський естонський композитор, теоретик музики, педагог. Автор сотень естрадних пісень. Досліджував феномен джазу. Заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (1965). Народний артист Естонської РСР (1978).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у міжвоєнній Естонії. В юності пережив німецьку, а згодом радянську окупацію.

Закінчив Талліннську консерваторію (1952, клас Г. Еллера).

Автор симфоній, поем, концертів, музики до кінофільмів («Випадкова зустріч» (1961), «Остання реліквія» (1969), «Вкрали Старого Тоомаса» (1970) та ін.). Окрема робота — музика до українського художнього фільму «День перший, день останній» (1978, реж. Юрій Ляшенко).

Найбільш відомий як автор близько 150 естрадних пісень та учасник гурту «Rütmikud».

Зазнав упливу джазової культури, яка прочитується навіть у його серйозних симфонічних творах.

Твори

[ред. | ред. код]

Симфонічні твори :

  • Концерт для кларнету (1955),
  • Концерт-рапсодія для акордеона та симфонічного оркестру (1961),
  • Terzetto di varieta для фортепіанного тріо (1977),
  • Варіації для акордеону (1975).

Естрадні твори (популярні):

  • Arglik brigadir,
  • Neil päevil polnud algust,
  • Märtsis algas mai,
  • Nüüd hobu astub omapead,
  • Vana kaev (Старий колодязь),
  • Ära kedagi naera (Не смійся ні з кого).

Музикознавчі праці:

  • Harmoonia alused (Основи гармонії, 1961),
  • Džässilik harmoonia ja orkestratsioon (Джазоподібні гармонії та оркестрування, 1969).

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (1965)
  • Лауреат Державної премії Естонської СРСР (1976)
  • Народний артист Естонської РСР (1978)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.