Боєва Наталія Іванівна
Боєва Наталія Іванівна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 14 червня 1951[1] (73 роки) |
Місце народження | Сталіно, Українська РСР, СРСР[1] |
Професії | композиторка, викладачка |
Освіта | Запорізьке музичне училище імені Платона Майбороди (1972) і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1977)[2] |
Вчителі | Штогаренко Андрій Якович |
Членство | Спілка композиторів України[2] |
Заклад | Запорізька обласна філармонія, Запорізьке музичне училище імені Платона Майбороди і КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР |
Нагороди |
Наталія Іванівна Бо́єва (нар. 14 червня 1951, Сталіно) — український композитор і педагог; член Спілки композиторів України з 1986 року (голова Запорізького обласного осередку з 2012 року та член Правління[3]).
Народилася 14 червня 1951 року в місті Сталіному (нині Донецьк, Україна). 1968 року закінчила Запорізьку дитячу музичну школу № 2; 1972 року — теоретичне відділення Запорізького державного музичного училища[4]; 1977 року — композиторський факультет Київської консерваторії (клас композиції Андрія Штогаренка)[3].
Упродовж 1977—1992 років працювала в Запорізькій обласній філармонії, де обіймала посади музичного редактора, помічника головного режисера з літературної частини, художнього керівника; у 1992—1995 роках викладала композицію у дитячих музичних школах № 3 і № 6; з 1995 року викладала теорію, гармонію, поліфонію і композицію у Запорізькому музичному училищі. Із січня 2006 року по 2016 рік обіймала посаду керівника музичної частини в Запорізькому обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Володимира Магара. Мешкає у Запоріжжі в будинку на вулиці Незалежної України, № 53[4].
Серед творів:
- для симфонічного оркестру: фортепіанний концерт «Бабин Яр» (1985), скрипковий концерт (1991), поема «Урочистий спів» (1995), триптих «Судна ніч» (1995), фантазія «Вічне життя» (1996), пасакалія на тему української народної пісні «Закувала зозуленька…» (1998);
- елегія для альта з оркестром «Пам'яті Вчителя» (2002);
- вокальні цикли для голосу та фортепіано: «Поет» (1981, вірші Євгена Євтушенка та Олександра Блока), «Батьківщина» (1985, вірші Марини Цвєтаєвої), «Прощання» (вірші Ґійома Аполлінера), «Кохана, згадай мене…» (вірші Хуана Хіменеса);
- фортепіанні твори: збірка «Музичні вітання», соната-балада «Поліфонічний зошит» на теми українських народних пісень (1998, 2002), пісні на слова Григорія Лютого, Петра Ребра, Бориса Олійника, Миколи Нагнибіди, Тетяни Нещерет і власні вірші;
- мюзикли за власним лібрето: «Історія, яка відбулася в місті Лад» (1995), «Старі та нові козацькі історії» (1998);
- музика до вистав Запорізького музично-драматичного театру: «Ой Боже, що то бажання може?» (1994, режисер Віктор Кошель), «Богдан Хмельницький» (1995, режисер Олександр Король), «Безіменна зірка» (1997, режисер Віталій Денисенко), «Кін IV» (2000, режисер Олександр Король).
Про її життя і творчість Запорізькою телерадіокомпанією створено два фільми — «Люди та долі», «Двое в городе»[3].
- Премія Запорізького обласного Фонду культури імені Івана Паторжинського (1994)[4];
- Заслужений діяч мистецтв України (1996; за вагомий особистий внесок у примноження національних духовних надбань, високий професіоналізм та з нагоди п'ятої річниці незалежності України)[5];
- Премія Запорізької облдержадміністрації (2007; за досягнення у розвитку музичного мистецтва Запорізького краю);
- Лауреат Другого Всеукраїнського фестивалю академічних театрів «Данапріс» у номінації «Краще музичне вирішення» вистави за п'єсою Костянтина Карпенка «Мамай»[6] (2008, Запоріжжя)[4];
- Почесна грамота Національної спілки композиторів України (2008; за вагомий внесок у діяльність Національної спілки композиторів України)[4];
- Лауреат Х ювілейного обласного конкурсу «Господиня свого краю» в номінації «Жінка — працівник культури та мистецтва» (2011; за вагомий внесок у соціально-культурний та економічний розвиток Запорізької області)[4];
- Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (2011)[4].
- ↑ а б колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б https://esu.com.ua/search_articles.php?id=35992
- ↑ а б в Боєва Наталія Іванівна / Композитори Запоріжжя.
- ↑ а б в г д е ж Боєва Наталія Іванівна / Національна спілка композиторів України.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
- ↑ «Мамай» на YouTube
- Боєва Наталія Іванівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 684 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- А. Муха. Боєва Наталія Іванівна // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 233;
- Г. В. Конькова. Боєва Наталія Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Народились 14 червня
- Народились 1951
- Уродженці Донецька
- Випускники Запорізького музичного училища
- Випускники Київської консерваторії
- Члени Національної спілки композиторів України
- Викладачі Запорізького музичного училища
- Кавалери ордена «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня
- Заслужені діячі мистецтв України
- Українські композиторки
- Радянські композиторки
- Радянські педагоги
- Персоналії:Запорізький український музично-драматичний театр імені Володимира Магара