Координати: 48°27′12″ пн. ш. 35°03′45″ сх. д. / 48.4534° пн. ш. 35.0626° сх. д. / 48.4534; 35.0626
Очікує на перевірку

Національна металургійна академія України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Національна металургійна академія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
університет
Національна металургійна академія України
НМетАУ
Назва на честь Сталін Йосип Віссаріонович
Брежнєв Леонід Ілліч
48°27′12″ пн. ш. 35°03′45″ сх. д. / 48.4534° пн. ш. 35.0626° сх. д. / 48.4534; 35.0626
Країна  Україна
Місто Дніпро
Розташування Дніпро
Девіз
  • DOCE MELIORI (укр. Навчайся найкращому)
  • Засновано 1899
    Акредитація: IV рівня
    Ректор О. Г. Величко
    Студентів: 15 000
    Випускники Категорія:Випускники Національної металургійної академії України
    Сайт: www.nmetau.edu.ua
    Адреса: Україна, 49600, Дніпро, пр. Науки, буд. 4
    Нагороди:
    орден Трудового Червоного Прапора

    Мапа

    CMNS: Національна металургійна академія України у Вікісховищі

    Національна металургійна академія України, нині НМетАУ, раніше ДМетІ (Дніпропетровський металургійний інститут) — вищий навчальний заклад у місті Дніпрі.

    Загальна інформація

    [ред. | ред. код]

    У НМетАУ навчаються близько 15000 студентів, 175 аспірантів і 10 докторантів, працюють близько 1000 викладачів і наукових працівників.

    Серед професорсько-викладацького складу частка докторів, професорів становить 14 відсотків. В їх числі дійсний член і член-кореспондент НАН України, 25 дійсних членів і членів-кореспондентів галузевих академій України, 16 мають почесні звання заслужених діячів науки та техніки, заслужених працівників освіти, лауреатів Державної премії.

    В академії по різних напрямах діють 13 наукових шкіл. Широко відомі в Україні та за її межами: Дніпропетровська наукова школа теоретичного та прикладного металознавства, Українська фундаментальна школа електрометалургії і термістів, а також школи за такими напрямками як металургія чавуну і сталі, теплотехніка, теплоенергетика, металургійне обладнання, обробка металів тиском і інші.

    Академія співпрацює з міжнародними угодами, програмами, проєктами, грантами з ВНЗ, фірмами, вченими США, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Італії, Китаю, Росії, Молдови та інших країн світу. За ініціативою НМетАУ створений консорціум п'яти технічних університетів: Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, України, розроблений інтегрований навчальний план підготовки фахівців за напрямом «Металургія». Студенти академії навчаються у провідних технічних університетах Європи, проходять стажування у вишах, науково-дослідних установах, фірмах країн ЄС.


    Історія

    [ред. | ред. код]

    Найстаріший вищий металургійний навчальний заклад України. Заснований як заводське відділення Катеринославського вищого гірничого училища в жовтні 1899.

    У 1912 році відділення перетворено в металургійний факультет гірничого інституту, на базі якого в 1930 році було створено Дніпропетровський металургійний інститут. Першим керівником воєнної кафедри в інстітуті став Михайло Вікентійович Щенснович[1]

    У 1993 р. Постановою Кабміну України вишу надано статус державної, а в 1999 році Указом Президента України — статус Національної академії.

    Зараз НМетАУ є активним учасником Болонського процесу.

    Хронологія

    [ред. | ред. код]
    • 1899 — засновано заводське відділення Катеринославського вищого гірничого училища.
    • 1912 — відділення перетворено в металургійний факультет гірничого інституту.
    • 1930 — створено Дніпропетровський металургійний інститут.
    • 1993 — статус Державної металургійної академії України.
    • 1999 — статус Національної металургійної академії України.
    • 2021 — шляхом об'єднання з ДНУЗТ реорганізований в УДУНТ (Український державний університет науки і технологій).

    Ректори

    [ред. | ред. код]

    Структура

    [ред. | ред. код]
    НМетАУ, головний вхід. Листопад 2013 рік

    Факультети

    [ред. | ред. код]
    • Гуманітарний факультет створений у 1992 р.
      • Кафедра документознавства та інформаційної діяльності
      • Кафедра Інженерної педагогіки
      • Кафедра Іноземних мов
      • Кафедра Основ творчості, інноватики та інтелектуалізації
      • Кафедра Філософії та політології
    • Металургійний факультет
      • Кафедра безпеки життєдіяльності
      • Кафедра металургії сталі
      • Кафедра металургії чавуну
      • Кафедра металургійного палива та відновлювачів
      • Кафедра загальної та органічної хімії
      • Кафедра теорії металургійних процесів і фізичної хімії
      • Кафедра хімічної технології, кераміки та вогнетривів (ХТКіО)
    • Механіко-машинобудівний факультет
      • Кафедра графіки
      • Кафедра інженерної екології та охорони праці
      • Кафедра колісних та гусеничних транспортних засобів
      • Кафедра машин і агрегатів металургійного виробництва
      • Кафедра прикладної механіки
      • Кафедра будівельної механіки
      • Кафедра теоретичної механіки
      • Кафедра технології машинобудування
    • Спеціальний факультет перепідготовки фахівців
    • Факультет безвідривної форми навчання
    • Факультет комп'ютерних систем, енергетики та автоматизації
      • Кафедра автоматизації виробничих процесів (АПП)
      • Кафедра інформаційних технологій і систем (ІТС)
      • Кафедра прикладної математики та обчислювальної техніки
      • Кафедра промислової теплоенергетики
      • Кафедра теплотехніки та екології металургійних печей (ТЕМП) Сайт кафедри
      • Кафедра економічної інформатики
    • Факультет матеріалознавства та обробки металів
      • Вищої математики
      • Кафедра якості, стандартизації та сертифікації
      • Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана
      • Кафедра обробки металів тиском
      • Кафедра покриттів, композиційних матеріалів і захисту металів (ПМ і ЗМ)
      • Кафедра термообробки
      • Кафедра технологічного проєктування
    • Факультет підвищення кваліфікації викладачів і фахівців
    • Факультет економіки та менеджменту
      • Кафедра менеджменту
      • Кафедра політичної економії
      • Кафедра управління проєктами
      • Кафедра обліку та аудиту
      • Кафедра фінансів
      • Кафедра економіки промисловості
    • Електрометалургійний факультет
      • Кафедра ливарного виробництва
      • Кафедра металургії кольорових металів
      • Кафедра фізики
      • Кафедра електрометалургії
      • Кафедра електротехніки та електроприводу
    • Криворізький металургійний факультет Сайт
    • Нікопольський технікум НМетАУ Офіційний сайт

    Корпуси НМетАУ

    [ред. | ред. код]

    Академія розбита на 6 корпусів:

    • Корпус 1 — вхід з вул. Гагаріна, праворуч від центрального входу
    • Корпус 2 (Центральний) — головний вхід. На виході — звичайне місце збору студентів.
    • Корпус 3 — тут знаходиться приймальна комісія.
    • Корпус А
    • Корпус Б
    • Корпус М — знаходиться на протилежному боці вулиці, 9-поверховий корпус.

    Випускники НМетАУ

    [ред. | ред. код]

    Нагороди та репутація

    [ред. | ред. код]

    Рейтинг університетів України III, IV рівнів акредитації «ТОП-200» Україна

    • 2009 р. — 18 місце
    • 2010 р. — 16 місце
    • 2011 р. — 17 місце
    • Рейтинг ВНЗ України «Компас 2012»
    • 2010 р. — 7 місце
    • 2011 р. — 7 місце
    • 2012 р. — 7 місце

    Національна система рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів. Технічні університети — 2012 р. — 8 місце

    «Кадри металургії»

    [ред. | ред. код]

    В академії з вересня 1930 р. щотижня випускається безкоштовна для студентів газета «Кадри металургії»; виходить українською мовою тиражем у 1000 примірників. Редактор — Людмила Андрійченко.

    Цікава інформація

    [ред. | ред. код]
    • Заняття в академії називаються не «пари», а «стрічки».

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Викентий Щенснович - дворянин Ковенской губернии Ч. 1/ 2. А в комнатах наших сидят комиссары ... (укр.), процитовано 24 жовтня 2023
    2. Великий був у всьому // Индустриальное Запорожье/Панорама. — 2018. — № 35 (18869) (30 серпня). — С. 5.

    Джерела

    [ред. | ред. код]

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Государственная металлургическая академия Украины: История становления вуза и развития его научно-педагогических школ (К 100-летию начала подготовки инженеров-металлургов) / Ред. Ю. Н. Таран-Жовнир; Подгот. Л. М. Климашевский; Редкол. Т. Г. Бень, Б. М. Бойченко, В. Т. Британ и др. — Д.: Пороги, 1999. — 314 с.