Новоолександрівка (Старобільський район)
село Новоолександрівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Луганська область |
Район | Старобільський район |
Тер. громада | Біловодська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44140010200076463 |
Основні дані | |
Засноване | 1823 |
Населення | 1128 |
Площа | 4,05 км² |
Густота населення | 278,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92823 |
Телефонний код | +380 6466 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°08′01″ пн. ш. 39°16′44″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
83 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92800, Луганська обл., Біловодський р-н, сеище Біловодськ, вул. Центральна ,буд. 105 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Новоолекса́ндрівка — село в Україні, у Біловодській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 1128 осіб. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Новоолександрівська сільська рада.
Населений пункт засновано 1823 року у зв'язку із створенням державного кінного заводу[1].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 48 людей[2].
Наприкінці 1960-х років у селі діяли середня школи, бібліотека, клуб[1].
За даними перепису 2001 року населення села становило 1128 осіб, з них 36,88 % зазначили рідною мову українську, 62,77 % — російську, а 0,35 % — іншу[3].
- Кемарська Марія Семенівна — заслужений зоотехнік УРСР. Одна із засновників породи коней: руський ваговоз новоолександрівського типу.
У населеному пункті діє новоолександрівський кінний завод № 64[4].
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 218.
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 39-40 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
- ↑ Новоалександровский конный завод № 64, ГП [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |