Новикова Марія Олексіївна

Марія Олексіївна Новикова
Народилася	11 травня 1944(1944-05-11) (80 років) м. Барнаул, Росія
Країна	Україна
Діяльність	письменниця, літературознавиця, викладачка університету
Alma mater	КДПІ (1963) Київський національний лінгвістичний університет (1966)
Галузь	літературознавство, перекладознавство
Заклад	Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Вчене звання	професорка
Науковий ступінь	докторка наук
Нагороди

Марі́я Олексі́ївна Но́викова (11 травня 1944 р., м. Барнаул, Росія) — український літературознавець та перекладознавець, письменниця і перекладачка. Докторка філологічних наук, професорка. Академік АН ВШ України з 1995 р. Літературне ім'я — Марина Новикова.

Життєпис

Народилася 11 травня 1944 року в місті Барнаулі (Росія). Закінчила Кримський педінститут ім. М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського) у 1963 р. та Київський педінститут іноземних мов (нині Київський національний лінгвістичний університет) у 1966 р.

У 1961−1964 — учителька англійської мови СШ м. Сімферополя, у 1965 — 1970 — викладачка кафедри англійської філології Кримського педінституту; 1970 — 1978 (з перервою на докторантуру) — доцентка тієї ж кафедри.

З 1978 — доцентка, з 1983 — завідувачка кафедри англійської мови.

З 1986 р. — професорка кафедри російської та зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Кандидатка (1969), докторка (1982) філологічних наук, професорка (1985).

Викладацька діяльність

Підготувала й читає курси: «Російська усна народна творчість», «Методи та принципи аналізу художнього твору», «Літературне краєзнавство», «Основи порівняльного літературознавства», «Вступ до літературознавства», «Основи теорії мовної комунікації», «Основи порівняльного літературознавства», «Методи та принципи перекладознавчого аналізу».

Наукова діяльність

Сфера наукових інтересів: дослідження історії українського художнього перекладу (зокрема, перших українських перекладачів творів О.Пушкіна; творчості визначних майстрів українського перекладу Г. Кочура, М. Лукаша та В. Мисика). Міжкультурні дослідження фольклорних мотивів (зокрема, поєднання поганської та християнської традицій) у творчості шотландських, російських та українських поетів. Дослідження ранньослов'янських замовлянь.

Авторка численних книжок та статей з перекладознавства, літературознавства, фольклористики. Серед них монографії «Міфи та місія» (2005), «Прекрасен наш союз» (1986) та ін.; посібники «Символика в художественном тексте / Символика пространства (На материале „Вечеров на хуторе близ Диканьки“ Н. В. Гоголя и их английских переводов)» (1996, у співавт.), «Комментированная хрестоматия по истории шотландской литературы (поэзия XIII—XX вв.)» (2006); «Теорія адаптації: кроскультурний та перекладознавчий аспекти» (2006, у співавт.).

Підготувала 12 кандидатів наук.

Дійсний член (академік) Кримської Академії наук (1994).

Літературна й перекладацька діяльність

Письменниця, перекладачка, літературний критик. Член Національної спілки письменників України та Міжнародної федерації перекладачів. Автор книжок віршів та перекладів «Шотландии кровавая луна / Антология шотландской поэзии XIII-ХХ веков» (2006), «С Богом и платочек» (2000). Перекладала російською мовою багатьох українських поетів, зокрема М. Зерова.

Лауреатка премій Ars Translationis (1990), Спілки перекладачів Болгарії та Академічної Нагороди АН ВШ України (2007).

Бібліографія

Наукові праці

• Прекрасен наш союз (1986)
• Символика в художественном тексте / Символика пространства (На материале «Вечеров на хуторе близ Диканьки» Н. В. Гоголя и их английских переводов)" (1996, у співавт.),
• Міфи та місія, Київ: видавництво «Дух і літера», (2005). — 432 с
• Теорія адаптації: кроскультурний та перекладознавчий аспекти" (2006, у співавт.).

Переклади

• Шотландии кровавая луна / Антология шотландской поэзии XIII-ХХ веков" (2006),
• Комментированная хрестоматия по истории шотландской литературы (поэзия XIII—XX вв.) (2006)

Художні твори

• С Богом и платочек (2000).

Посилання

• Марина Новикова про Григорія Кочура