Нові Білокоровичі
селище Нові Білокоровичі | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Тер. громада | Білокоровицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060010030062880 ![]() |
Основні дані | |
Засновано | 1901 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 3,20 км² |
Населення | ▬ 2 976 (01.01.2022)[1] |
Густота | 948 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 11050 |
Телефонний код | +380 4135 |
Географічні координати | 51°6′51″ пн. ш. 28°3′7″ сх. д. / 51.11417° пн. ш. 28.05194° сх. д. |
Водойма | річки Жерев
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Білокоровичі |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 127 км |
- автошляхами: | 145 км |
Селищна влада | |
Адреса | вул. Тараса Шевченка, 69 А, с. Білокоровичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11055 |
Карта | |
![]() | |
|
Нові Білокоровичі — селище в Україні, у Білокоровицькій сільській громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 2976 осіб (01.01.2022)[2].
Селище розташоване на лівому березі річки Жерев.
В радянські часи в селищі був розміщений штаб дивізії Ракетних військ стратегічного призначення СРСР (РВСП). Тут розміщувались пускові шахти з міжконтинентальними балістичними ракетами РС-20 (15А18) (У класифікації країн НАТО — SS-18 «Сатана»). Після набуття Україною незалежності і ліквідації шахт та ракет на території колишньої ракетної бази в 1999 р. було створено турецько-німецьке підприємство «Олімпік Фарба» з виробництва фарб і лаків.
26 січня 2024 року, відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28 липня 2023 року, віднесене до категорії селищ[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3178 | 94.30% |
російська | 116 | 3.44% |
циганська | 54 | 1.60% |
білоруська | 4 | 0.12% |
вірменська | 4 | 0.12% |
польська | 3 | 0.09% |
румунська | 2 | 0.06% |
інші/не вказали | 9 | 0.27% |
Усього | 3370 | 100% |
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf [Архівовано 2022-07-04 у Wayback Machine.] Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року
- ↑ Ігнатьєв О. (26 січня 2024). Набув чинності новий закон про міста, села, селища, райони. КиївВлада. Процитовано 1 лютого 2025.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нові Білокоровичі
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |