Перейти до вмісту

Ніклас Кронвалль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ніклас Крунвалль)
Швеція Ніклас Кронвалль
Народився 12 січня 1981(1981-01-12) (43 роки)
Стокгольм, Швеція
Зріст 183 см
Вага 88 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Проф. клуби «Юргорден»
«Детройт Ред-Вінгс»
Нац. збірна Швеція Швеція
Драфт НХЛ 29-й загальний, 2000
«Детройт Ред-Вінгс»
Ігрова кар'єра 1999 — 2019

CMNS: Ніклас Кронвалль у Вікісховищі

Ніклас Кронвалль (швед. Niklas Kronwall, нар. 12 січня 1981, Стокгольм) — шведський хокеїст, захисник. В минулому гравець збірної команди Швеції.

Його молодший брат Стаффан Кронвалль також хокеїст.

Олімпійський чемпіон. Володар Кубка Стенлі.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець хокейного клубу «Гуддінге» ІК, де і розпочав кар'єру 1998 року. З наступного сезону захищає кольори столичного «Юргордена».

2000 року був обраний на драфті НХЛ під 29-м загальним номером командою «Детройт Ред-Вінгс».

У сезоні 2003/04 Ніклас відіграв 20 матчів у складі «Детройт Ред-Вінгс», більшу частину сезону провів у складі фарм-клубу «Гранд-Репідс Гріффінс» (АХЛ).

Через локаут, сезон 2004/05 Кронвалль провів знову захищаючи кольори «Гранд-Репідс Гріффінс». Після завершення якого отримав Нагороду Едді Шора, як найкращий захисник Американської хокейної ліги.

У вересні 2005 під час виставкового матчу проти «Колорадо Аваланч» отримав травму,[1] тому пропустив більшу частину сезону пропустив.

У сезоні 2007/08 Ніклас у складі «червоний крил» здобув Кубок Стенлі і став членом Потрійного золотого клубу: виграв чемпіонат світу, став Олімпійським чемпіоном і відтепер додав до цього списку Кубок Стенлі.

27 грудня 2010, Кронвалль допоміг команді та воротареві Крісу Осгуду отримати свою 400-ту перемогу, закинувши переможну шайбу в матчі проти «Колорадо Аваланч» 4–3 в овертаймі.

31 жовтня 2011, Кронвалль та «Детройт» погодились укласти семирічний контракт.

Після завершення кар'єри найкращого захисника команди Нікласа Лідстрема Кронвалль стає першим номером серед захисників клубу.

У сезоні 2013/14 Ніклас став найрезультативнішим гравцем «червоних крил» та увійшов до когорти захисників «Ред-Вінгс», які досягали таких результатів Ріда Ларсона, Бреда Парка, Пол Коффі та Нікласа Лідстрема.[2]

3 грудня 2015, Кронвалль зіграв свій 700-й матч у складі «червоних крил», ставши шостим захисником в історії «Детройту», долучився до компанії, яку склали Ніклас Лідстрем, Марсель Проново, Ред Келлі, Рід Ларсон та Гері Бергмен.[3]

Сезон 2016/17 став неповним для Нікласа через травму отриману 19 січня 2016 та операцію на коліні внаслідок цієї травми.[4]

Наступний сезон став знаковим для шведа. 20 жовтня 2017 року він зіграв свою 800-у гру в матчі НХЛ проти Вашингтон Кепіталс[5] та набрав 400-е очко в переможній грі 5–2 над Піттсбург Пінгвінс 27 березня 2018 року.[6]

3 вересня 2019 року Кронвалль оголосив про завершення кар'єри.[7]

Збірна

[ред. | ред. код]
Спортивні медалі
Представник  Швеція
Хокей із шайбою
Зимові Олімпійські ігри
Золото Турин 2006
Срібло Сочі 2014
Чемпіонат світу
Золото 2006
Срібло 2003

Був гравцем молодіжної збірної Швеції, у складі якої брав участь у 25 іграх.

У складі національної збірної Швеції провів 42 матчі.

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1998–99 «Гуддінге» ІК Шве-2 24 1 1 2 24
1999–00 «Юргорден» Елітсерія 37 1 4 5 16 8 0 0 0 8
2000–01 «Юргорден» Елітсерія 31 1 9 10 32 15 0 1 1 8
2001–02 «Юргорден» Елітсерія 48 5 7 12 34 0 0 0 0 0
2002–03 «Юргорден» Елітсерія 50 5 13 18 46 12 3 2 5 18
2003–04 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 20 1 4 5 16
2003–04 «Гранд-Репідс Гріффінс» АХЛ 25 2 11 13 20
2004–05 «Гранд-Репідс Гріффінс» АХЛ 76 13 40 53 53
2005–06 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 27 1 8 9 28 6 0 3 3 2
2005–06 «Гранд-Репідс Гріффінс» АХЛ 1 0 0 0 0
2006–07 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 68 1 21 22 54
2007–08 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 65 7 28 35 25 22 0 15 15 18
2008–09 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 80 6 45 51 50 23 2 7 9 33
2009–10 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 48 7 15 22 32 12 0 5 5 12
2010–11 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 77 11 26 37 36 11 2 4 6 8
2011–12 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 82 15 21 36 38 5 0 2 2 4
2012–13 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 48 5 24 29 44 14 0 2 2 4
2013–14 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 79 8 41 49 44 5 1 1 2 0
2014–15 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 80 9 35 44 40 6 0 2 2 4
2015–16 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 64 3 23 26 30 5 0 1 1 8
2016–17 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 57 2 11 13 32
2017–18 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 79 4 23 27 36
2018–19 «Детройт Ред-Вінгс» НХЛ 79 3 24 27 40
Усього в Елітсерії 166 12 33 45 128 35 3 3 6 34
Усього в НХЛ 953 83 349 432 564 109 5 42 47 89

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1998 Швеція ЮЧЄ 1 6 1 2 3 6
1999 Швеція ЮЧС 2 7 0 4 4 10
2000 Швеція МЧС 5-е 7 5 1 6 10
2001 Швеція МЧС 4-е 5 0 1 1 2
2003 Швеція ЧС 2 5 0 0 0 4
2005 Швеція ЧС 4-е 9 3 3 6 10
2006 Швеція ОІ 1 2 1 1 2 8
2006 Швеція ЧС 1 8 2 8 10 10
2010 Швеція ОІ 5-е 4 0 0 0 2
2012 Швеція ЧС 6-е 8 1 0 1 4
2014 Швеція ОІ 2 6 0 2 2 4
Молодіжна збірна 25 6 8 14 28
Національна збірна 42 7 14 21 42

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ted Kulfan (2005). Injury costs Wings' Kronwall. The Detroit News. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 21 вересня 2006.
  2. Roose, Bill (14 липня 2014). By The Numbers: Niklas Kronwall. NHL. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
  3. Roose, Bill (3 грудня 2015). Kronwall reaches Red Wings milestone. NHL. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  4. Roose, Bill (19 січня 2016). Kronwall to miss up to a month. НХЛ. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  5. Arthur J. Regner (21 жовтня 2017). Notes: Nik Kronwall's winding path to 800 games played. NHL.com. Процитовано 28 березня 2018.
  6. Glendening scores twice to lift Red Wings over Penguins. sportsnet.ca. 27 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018. Kronwall’s goal was his 400th point and 80th goal, the latter tying him with Hall of Famer Marcel Pronovost for fourth on the Red Wings’ career list among defencemen
  7. Ted Kulfan (3 вересня 2019). Niklas Kronwall retires after 15 seasons with Red Wings. Detroit News (англ.). Процитовано 3 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]