Перейти до вмісту

Ніклас Гагман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ніклас Хагман)
Фінляндія Ніклас Гагман
Народився 5 грудня 1979(1979-12-05) (45 років)
Еспоо, Фінляндія
Зріст 183 см
Вага 95 кг
Позиція крайній нападник
Кидок лівий
Проф. клуби ГІФК
«Еспоо Блюз»
«Кярпят»
«Флорида Пантерс»
«Давос»
«Даллас Старс»
«Торонто Мейпл-Ліфс»
«Калгарі Флеймс»
«Анагайм Дакс»
«Локомотив» (Ярославль)
«Ессят»
«Фрібур-Готтерон»
«Йокеріт»
ГПК
Нац. збірна Фінляндія Фінляндія
Драфт НХЛ 70-й загальний, 1999
«Флорида Пантерс»
Ігрова кар'єра 1997 — 2017
CMNS: Ніклас Гагман у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Фінляндія Фінляндія
Хокей із шайбою
Олімпійські ігри
Срібло 2006 Турин
Бронза 2010 Ванкувер
Кубок світу
Срібло 2004 Торонто
Молодіжний ЧС
Золото 1998 Фінляндія

Ніклас Гагман (фін. Niklas Hagman, нар. 5 грудня 1979, Еспоо) — фінський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Грав за збірну команду Фінляндії.

Провів понад 700 матчів у Національній хокейній лізі.

Син хокеїста Матті Гагмана.[1]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]
Фінський період

Хокейну кар'єру розпочав на батьківщині 1995 року виступами за юніорську команду клуб ГІФК.[2] У сезоні 1997–98 Ніклас дебютує в основному складі команди ГІФК.[3] Наступний сезон нападник завершував у новому клубі «Еспоо Блюз».[2]

1999 року був обраний на драфті НХЛ під 70-м загальним номером командою «Флорида Пантерс».[4] Два наступних сезони Гагман провів захищаючи кольори «Кярпят».[2]

Національна хокейна ліга

Сезон 2001–02 став дебютним для фіна у складі «Флорида Пантерс». У 78-ми матчах він набрав 28 очок з них 10 голів.[2] У березні 2002 його обрали новачком місяця, а в сезоні 2002–03 був обраний на матч всіх зірок НХЛ.[5]

У сезоні 2003–04 Ніклас набирає, як і минулого 23 очки (10+13), наступного року під час локауту[2] захищає кольори «Давосу»[5] та стає чемпіоном Швейцарії.[6]

Сезон 2005–06 став останнім для фіна в складі «пантер», після 30 ігр регулярної першості його обміняли в «Даллас Старс»,[7] де він і завершив той сезон.

23 жовтня 2006, нападник набирає 100-те очко в переможному матчі 2–1 проти «Ванкувер Канакс».[5] Сезон 2007–08 став найкращим в НХЛ 27 закинутих шайб та 41-е очко загалом у регулярній першості.[2] 28 лютого 2008, фін відзначається першим хет-триком у матчі проти «Чикаго Блекгокс».[5] Як вільний агент влітку, Гагман укладає чотирирічний контракт з «Торонто Мейпл-Ліфс».[8]

Сезон 2008–09 став знаковим для гравця. 17 листопада 2008 він проводить 500-ту гру в НХЛ у матчі проти «Бостон Брюїнс», 22 лютого 2009 набирає 220-те очко в грі проти «Нью-Йорк Рейнджерс», а 28 березня закидає 100-ту шайбу в кар'єрі, матч проти «Брюїнс».[5] Більшу частину сезон 2009–10 фін провів у складі «кленових», а 31 січня 2010 його обміняли до «Калгарі Флеймс».[5] Разом з ним до обміну потрапили Джамал Меєрс, Метт Стейджан, Іан Вайт з боку «Мейпл-Ліфс» та Діон Фанеф, Фредрік Шестрем і Кіт Олі з боку «Флеймс».[9] У підсумку за два клуби Ніклас закинув 25 шайб та набрав 44 очки.[5]

У наступному сезоні фін набрав 27 очок (11+16) в 71-му матчі. Чемпіонат 2011–12 років він розпочав за «Флеймс» але вдігравши лише вісім матчів за половину суми контракту його віддали до «Анагайм Дакс».[10] «Качки» стали останнім клубом для Нікласа в НХЛ.

Повернення до Європи

У сезоні 2011–12 Ніклас повертається до Європи та виступає за російський «Локомотив» (Ярославль) у КХЛ.[11]

У липні 2013 переходить до фінського «Ессята» уклавши однорічний контракт.

З 2014 по 2016 захищає кольори «Йокеріта». Завершив сворю спортивну кар'єру навесні 2017 відігравши чотирнадцять та сімнадцять матчів відповідно за «Кярпят» та ГПК в Лійзі.

Загалом провів 800 матчів у НХЛ, включаючи 30 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

У складі збірних

Був гравцем молодіжної збірної Фінляндії, у складі якої брав участь у 13 іграх та став чемпіоном світу в 1998 році.[3][12]

Виступав за національну збірну Фінляндії, дебютувавши на Олімпійських іграх 2002,[13] відзначився закинутою шайбою.[2]

Виступав на Кубку світу 2004, в п'яти іграх відзначився голом. головних турнірах світового хокею провів 68 ігор в її складі.

На Олімпійському турнірі в Турині разом з командою здобув срібло (у фіналі фіни програли шведам 2–3[3]) також в його активі результативна передача у восьми матчах.[2]

На наступній Олімпіаді 2010 року фіни програли у півфіналі США 1–6, а в матчі за третє місце переграли словаків 3–1.[14] Гагман цього разу здобув бронзову медаль.[3]

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон світу серед молодіжних команд — 1998.
  • Найкращий нападнкии чемпіонату світу — 2002.
  • Володар Кубка Шпенглера в складі «Давосу» — 2004.
  • Чемпіон Швейцарії в складі «Давосу» — 2005.
  • Срібний призер Олімпійських ігор — 2006.
  • Бронзовий призер Олімпійських ігор — 2010.

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1995–96 ГІФК ФІН U18 26 12 21 33 32 4 3 0 3 2
1995–96 ГІФК ФІН U20 12 3 1 4 0 — — — — —
1996–97 ГІФК ФІН U18 21 19 12 31 46 4 1 1 2 0
1996–97 ГІФК ФІН U20 30 13 12 25 30 — — — — —
1997–98 ГІФК ФІН U18 1 0 1 1 0 — — — — —
1997–98 ГІФК ФІН U20 26 9 5 14 16 — — — — —
1997–98 ГІФК СМ-Л 8 1 0 1 0 — — — — —
1998–99 ГІФК ФІН U20 14 4 9 13 43 — — — — —
1998–99 ГІФК СМ-Л 17 1 1 2 14 — — — — —
1998–99 «Еспоо Блюз» СМ-Л 14 1 1 2 2 4 1 0 1 0
1999–2000 «Кярпят» ФІН U20 4 7 3 10 0 — — — — —
1999–2000 «Кярпят» ФІН 2 41 17 18 35 12 7 4 2 6 0
2000–01 «Кярпят» СМ-Л 56 28 18 46 32 8 3 1 4 0
2001–02 «Флорида Пантерс» НХЛ 78 10 18 28 8 — — — — —
2002–03 «Флорида Пантерс» НХЛ 80 8 15 23 20 — — — — —
2003–04 «Флорида Пантерс» НХЛ 75 10 13 23 22 — — — — —
2004–05 «Давос» НЛА 44 17 22 39 20 15 10 7 17 6
2005–06 «Флорида Пантерс» НХЛ 30 2 4 6 2 — — — — —
2005–06 «Даллас Старс» НХЛ 54 6 9 15 16 5 2 1 3 4
2006–07 «Даллас Старс» НХЛ 82 17 12 29 34 7 0 1 1 10
2007–08 «Даллас Старс» НХЛ 82 27 14 41 51 18 2 1 3 14
2008–09 «Торонто Мейпл-Ліфс» НХЛ 65 22 20 42 4 — — — — —
2009–10 «Торонто Мейпл-Ліфс» НХЛ 55 20 13 33 23 — — — — —
2009–10 «Калгарі Флеймс» НХЛ 27 5 6 11 2 — — — — —
2010–11 «Калгарі Флеймс» НХЛ 71 11 16 27 24 — — — — —
2011–12 «Калгарі Флеймс» НХЛ 8 1 3 4 2 — — — — —
2011–12 «Анагайм Дакс» НХЛ 63 8 11 19 12 — — — — —
2012–13 «Локомотив» (Ярославль) КХЛ 49 12 8 20 27 6 0 0 0 10
2013–14 «Ессят» Лійга 44 21 17 38 36 — — — — —
2013–14 «Фрібур-Готтерон» НЛА 4 1 4 5 2 10 3 3 6 16
2014–15 «Йокеріт» КХЛ 46 19 9 28 32 10 2 0 2 6
2015–16 «Йокеріт» КХЛ 44 5 9 14 20 5 2 0 2 2
2016–17 «Кярпят» Лійга 14 2 4 6 2 — — — — —
2016–17 ГПК Лійга 17 4 5 9 35 7 0 0 0 0
Усього в СМ-Л/Лійга 170 58 46 104 121 19 4 1 5 0
Усього в НХЛ 770 147 154 301 220 30 4 3 7 28
Усього в КХЛ 139 36 26 62 79 21 4 0 4 18

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір І Г П О ШХ
1998 Фінляндія МЧС 7 4 1 5 0
1999 Фінляндія МЧС 6 3 5 8 2
2002 Фінляндія ОІ 4 1 2 3 0
2002 Фінляндія ЧС 9 5 2 7 2
2003 Фінляндія ЧС 7 2 1 3 14
2004 Фінляндія ЧС 5 0 0 0 0
2004 Фінляндія КС 5 1 0 1 2
2005 Фінляндія ЧС 7 2 0 2 2
2006 Фінляндія ОІ 8 0 1 1 2
2009 Фінляндія ЧС 7 1 5 6 0
2010 Фінляндія ОІ 6 4 2 6 2
2013 Фінляндія ЧС 10 1 0 1 4
Молодіжна збірна 13 7 6 13 2
Національна збірна 68 17 13 30 28

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ MacFarlane, Steve (20 вересня 2010). Flame draws inspiration from dad. Calgary Sun. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 20 вересня 2010.
  2. ↑ а б в г д е ж и Niklas Hagman player profile. Hockey Hall of Fame. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 1 січня 2011.
  3. ↑ а б в г Hennessy, Kristi. Like father, like son. Blaze Magazine. Calgary Flames Hockey Club. 2010 (4): 15.
  4. ↑ Florida Panthers all-time draft selections. Florida Panthers Hockey Club. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 1 січня 2011.
  5. ↑ а б в г д е ж Hanlon, Peter та ін., ред. (2010). 2009–10 Calgary Flames Media Guide. Calgary Flames Hockey Club. с. 49—50.
  6. ↑ HC Davos (French) . National League. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 січня 2011.
  7. ↑ Stars add depth, versatility with Hagman acquisition. ESPN. 12 грудня 2005. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 січня 2011.
  8. ↑ Maple Leafs sign Hagman, Finger and Joseph. The Sports Network. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 1 січня 2011.
  9. ↑ Roarke, Shawn P. (31 січня 2010). Leafs land Flames' Phaneuf in blockbuster deal. National Hockey League. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 1 січня 2011.
  10. ↑ Ducks claim Hagman from Flames. CBCSports.ca. 14 листопада 2011. Процитовано 22 лютого 2018.
  11. ↑ Lokomotiv Signs NHL Veteran Hagman. RIA Novosti. 11 липня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 11 липня 2012.
  12. ↑ 1998 – Helsinki, Finland. The Sports Network. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 8 січня 2011.
  13. ↑ Podnieks, Andrew (2003). Players: The ultimate A–Z guide of everyone who has ever played in the NHL. Toronto: Doubleday Canada. с. 319. ISBN 0-385-25999-9.
  14. ↑ Finland defeats Slovakia to capture hockey bronze. The Sports Network. 28 лютого 2010. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 8 січня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніклас_Гагман&oldid=41859639