Очікує на перевірку

Ніколя-Луї де Лакайль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ніколя Луї де Лакайль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколя-Луї де Лакайль
фр. Nicolas-Louis de Lacaille
Абат Ніколя-Луї де Лакайль
Абат Ніколя-Луї де Лакайль
Абат Ніколя-Луї де Лакайль
Народився15 травня 1713(1713-05-15)
комуна Рюміньї, Франція
Помер21 березня 1762(1762-03-21) (48 років)
Париж, Французьке королівство[1]
Місце проживанняФранція
Країнафранцуз
Діяльністьастроном, математик, письменник, педагог
Alma materCollège de Lisieuxd
Наваррський колеж
Галузьастрономія
ЗакладПаризька обсерваторія[2]
Паризький університет[d]
Посадакатолицький дияконd
ВчителіЖак Кассіні
Відомі учніАнтуан Лоран Лавуазьє
François Laurent Lamandéd
Jacques-Henri Bernardin de Saint-Pierred
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Прусська академія наук
Болонська академія наук
Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:дослідженням неба південної півкулі
Нагороди
CMNS: Ніколя-Луї де Лакайль у Вікісховищі

Ніколя́-Луї́ де Лака́йль[3][4] або Ніколя Луї де Лакайль[5][6][7], також Нікола Луї де Лакайль[8][9] (фр. Nicolas-Louis de Lacaille); (*1713, комуна Рюміньї, Франція — †1762) — французький астроном, геодезист та картограф, найбільш відомий своїми спостереженнями зоряного неба південної півкулі.

У 1750—1754 роках очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії, де систематично вивчав південну частину зоряного неба. Каталогізував понад 10 000 зір. Точне розташування близько 2000 із них (тих, що видимі неозброєним оком), разом із картою зоряного неба були опубліковані після його смерті[10]. Повернувшись, відмовився прийняти винагороду в 100 000 ліврів, і далі займався астрономією.

Працюючи над каталогом зір південного неба Лакайль запропонував 14 нових сузір'їв, розділивши для цього деякі старі сузір'я. Зокрема сузір'я Арго було розділено на Корму, Кіль та Вітрила. Сузір'я Компас Лакайль розташував там, де зображували щоглу сузір'я Арго[джерело?].

Інші запропоновані сузір'я: Живописець, Мікроскоп, Насос (Повітряний насос), Косинець, Октант, Піч (Хімічна Піч), Різець, Сітка, Скульптор (Майстерня Скульптора), Столова Гора, Телескоп, Циркуль, Годинник.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • "Lecons d'astronomie" (1746, 1780),
  • "Elemens d'optique" (1750),
  • "Observations sur 515 etoiles du zodiaque" (вид. Bailly, 1763),
  • "Astronomiae fundamenta" (1757),
  • "Tables de logarithmes" (1760).

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 9135 Лакайль — астероїд, названий на честь науковця.
  • Біографія Лакайля на сайті "Астроміф"(російською мовою) [Архівовано 2 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Лакайль Никола Луи де. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119174596 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
  3. ↑ УНІАН
  4. ↑ ДТ
  5. ↑ Український астрономічний портал
  6. ↑ Підручник "Астрономія", рекомендований Інститутом педагогіки НАПНУ, стор. 14
  7. ↑ Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття. Частина IІ. Точні науки
  8. ↑ Лакайль Нікола Луї де // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 250. — ISBN 966-613-263-X.
  9. ↑ ВУЕ
  10. ↑ Ian Ridpath. Lacaille’s southern planisphere of 1756. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 22.12.2014. (англ.)


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколя-Луї_де_Лакайль&oldid=43392491