Обговорення користувача:Warrior Kozak/Взаємо перехід частин мови
Взаємо перехід частин мови
[ред. код]У сучасній українській мові відбуваються такі процеси переходу :слів з однієї частини мови в іншу:
Субстантивація
[ред. код]— перехід слів з інших частин мови в іменник, здебільшого з прикметників та дієприкметників: молода дівчина — прикметник, узяв молоду на руки — іменник; учительський портфель — прикметник, зайшов до учительської — іменник; німий, також слова: приголосний, п’яний, знайома, старенька.
Ад’єктивація
[ред. код]— перехід слів з інших частин мови в прикметник, здебільшого з дієприкметників: усміхнений, розхмарений. Такі прикметники часто походять з дієприкметників, які, у свою чергу, співвідносяться з неперехідними дієсловами на -ся: усміхатися,розхмаритися.
Нумералізація
[ред. код]— перехід у числівник (найчастіше іменників): море справ, купа проблем. Як бачимо, у наведених словосполученнях виділені слова відповідають на числівникове питання скільки?
Прономіналізація
[ред. код]— перехід інших частин мови в займенник: одна, а не дві дівчини — була одна (сама) в кімнаті; тарілка ціла, а не бита —- ціла (уся) площа була заповнена людьми.
Вербалізація
[ред. код]— перехід у дієслово: пташка пурх, замок клац, двері рип.
Адвербіалізація
[ред. код]— перехід у прислівник: настав двадцять перший вік — вік не розлюбить; перейшов на бік регіоналів — дерево впало набік.
Препозиціоналізація
[ред. код]— перехід у прийменник: зачароване коло — сидіти коло вогню, вони були вже близько — зустрінемось близько першої години.
Кон’юнкціоналізація
[ред. код]— перехід у сполучник: те, що (займенники), через (прийменник) — через те що (сполучник); той, що (займенники) тому що (сполучник).
Партикуляція
[ред. код]— перехід у частки: це було просто зробити — просто я не вивчив; учив, тільки не вивчив — тільки він нам допоможе.
Інтер’єктивація
[ред. код]— перехід у вигук: Лишенько! Дурниці! Молодець! Цить!
Говорячи про взаємоперехід частин мови, слід згадати про категорію стану — окрему групу слів, що поступово виокремилася з іменників, прислівників. Категорія стану — окрема частина мови, що може передавати настрої, почуття людини, її ставлення до оточуючого, вміння, потреби.
Категорія стану не має свого морфологічного статусу — роду, числа, відмінка тощо. Вона має лише синтаксичний статус. Різні частини мови можуть переходити у категорію стану, коли вони втрачають ознаки цих частин мови. Наприклад прислівники, що перетворюються на присудки (прислівникові складені присудки — у школі диференцюються як іменні складені):
Діти весело (присл.) сміялись — Чогось мені весело (категорія стану).
Іменники також можуть переходити в категорію стану: 1. Жаль (ім.) давив серце дівчині — Не жаль (категорія стану) мені доріженьки, що пилом припала, а жаль (категорія стану) мені дівчиноньки, що марно пропала (Т. Шевченко). 2. Сором (ім.) змусив його змовчати. — Сором (категорія стану) сліз, що ллються від безсилля (Леся Українка).
Процес переходу засвідчує складні й різноманітні зв’язки між частинами мови.