Мастоцити
Мастоцити (лаброцити[1], тканинні базофіли[2], тучні клітини[3], опасисті клітини[4]) — тканинні клітини, що містять в цитоплазмі базофільні гранули з гістаміном і гепарином. На відміну від базофілів, що також містять базофільні гранули, мастоцити в нормі ніколи не виходять у кровотік. Гладкі клітини беруть участь у розвитку запалення, захисті організму від багатоклітинних паразитів та інших патогенів, формуванні гематоенцефалічного бар'єру та інших процесах[5][6]. Мастоцити лежать в основі розвитку алергії та анафілаксії.
Мастоцити були відкриті Ерліхом у 1877 р.[7]
Мастоцити беруть участь у розвитку алергічних та анафілактичних реакцій. Вивільнення вмісту гранул при зв'язуванні Fc ділянки антитіл IgE, що зв'язали антиген, з рецепторами FcεRI на мастоцитах призводить до прояву всіх основних реакцій гіперчутливості негайного типу. Дегрануляція не призводить до загибелі клітин і після викиду гранули відновлюються. Також дегрануляція запускається при підвищенні внутрішньоклітинної концентрації цАМФ та цитозольної концентрації іонів кальцію. Завдяки наявності патернрозпізнаючих рецепторів TLR2, TLR3 і TLR4 мастоцити можуть безпосередньо розпізнавати патогени та характерні для них молекули [8]. Крім того, за рахунок спеціальних рецепторів на мастоцитах їх можуть активувати деякі компоненти комплементу [9].
Гістамін, що входить до складу гранул опасистих клітин, викликає розширення посткапілярних венул, активує ендотелій і підвищує проникність судин. Виділення гістаміну призводить до локального набряку, почервоніння, підвищення температури та надходження інших імунних клітин у осередок активації мастоцитів. Гістамін також деполяризує нервові закінчення, що викликає болючі відчуття [9].
- ↑ labrocytes. Memidex. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 19 лютого 2011.
- ↑ Терехов, Г. В., О. М. Чухраєва, І. М. Савицька, М. В. Костилєв, В. І. Малюта, О. А. Гейленко, and М. В. Чухраєв. “Дослідження Впливу Фотостимуляції На Загоювання Післяопераційних Ран в Експерименті.” Klinichna Khirurhiia / Ministerstvo Okhorony Zdorov’ia Ukraïny, Naukove Tovarystvo Khirurhiv Ukraïny 86, no. 9 (September 2019): 50–53. DOI:10.26779/2522-1396.2019.09.50
- ↑ Вплив кріоекстракта плаценти на реакцію тучних клітин при запаленні / В. І. Шепітько, Т. М. Юрченко, М. О. Клименко та ін. // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – Вип. 1. – С.103–106.
- ↑ О.М. Радченко (2017). Гістамін як життєво важливий універсальний регулятор (PDF). Раціональна фармакотерапія (4 (45)): 5—9. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ da Silva EZ, Jamur MC, Oliver C. Mast cell function: a new vision of an old cell. J Histochem Cytochem. 2014 Oct;62(10):698-738. DOI:10.1369/0022155414545334. Epub 2014 Jul 25. PMID 25062998; PMCID: PMC4230976.
- ↑ Polyzoidis S, Koletsa T, Panagiotidou S, Ashkan K, Theoharides TC. Mast cells in meningiomas and brain inflammation. J Neuroinflammation. 2015 Sep 17;12:170. DOI:10.1186/s12974-015-0388-3. PMID 26377554; PMCID: PMC4573939.
- ↑ Ehrlich, Paul (1878). Beiträge zur Theorie und Praxis der Histologischen Färbung. Leipzig University.
- ↑ Ярилин, 2010, с. 60.
- ↑ а б Prussin C, Metcalfe DD. 4. IgE, mast cells, basophils, and eosinophils. J Allergy Clin Immunol. 2003 Feb;111(2 Suppl):S486-94. DOI: 10.1067/mai.2003.120. Erratum in: J Allergy Clin Immunol. 2003 Aug;112(2):267. PMID 12592295.
