Соколова Оксана Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксана Миколаївна Соколова
Народилася13 травня 1971(1971-05-13) (53 роки)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьжурналістка
Відома завдякижурналістка, телепродюсерка, телеведуча
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
ЗакладICTV
Нагороди
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Оксана Миколаївна Соколова (нар. 13 травня 1971, м. Черкаси) — українська журналістка, телепродюсерка та телеведуча. Керівниця редакції публіцистичних програм компанії “Starlight Новини”. Авторка та ведуча одного з найрейтинговіших телевізійних проектів країни, тижневика “Факти тижня” на телеканалі  ICTV. Заслужена журналістка України[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Оксана Соколова народилася 13 травня 1971 року в місті Черкаси України. Мати — Лілія Олексіївна, піаністка, вчителька музики. Батько — Микола Федорович, математик, конструктор черкаського машинобудівного заводу.

Середню школу закінчила із золотою медаллю. Паралельно отримала  атестат заочної фізико-математичної школи про Московському державному університеті.

Після школи вступила на факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1993 році закінчила навчання з червоним дипломом.

Працювала редакторкою Черкаського обласного телебачення; репортеркою, парламентською кореспонденткою, ведучою ранкового інформаційного мовлення каналу (від 2000, телеканал ICTV). прес-секретаркою Генерального прокурора України (від 2004), ведучою вечірніх новин та шеф-редакторкою програми «Свобода слова» (від 2005, ICTV), ведуча авторської програми «Факти тижня з Оксаною Соколовою» на телеканалі ICTV (2006—2016); від 2007 — телепродюсерка.

Від січня 2017 року— ведуча проекту «100 хвилин з Оксаною Соколовою» на телеканалі ICTV. У 2017—2019 роках — ведуча проекту «100 хвилин з Оксаною Соколовою» на телеканалі ICTV.[2] Від січня 2020 року - ведуча проекту «Факти тижня. 100 хвилин» на телеканалі ICTV.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Школяркою співпрацювала з редакцією газети “Молодь Черкащини” та обласним радіо. Професійну кар'єру почала з посади молодшого редактора Черкаської обласної студії телебачення “Рось”. Вела місцеві новини, прямі ефіри  ток-шоу, авторські проекти.

У 1995 році перейшла на посаду власного кореспондента “Української Служби новин (УТН)” телеканалу УТ-1 у Черкаській області. Стала наймолодшою власкоркою УТ-1 в Україні. У ті ж роки співпрацювала з “Вуличним телебаченням”.  Очолила їх представництво у Черкасах, працювала ведучою вуличних ток-шоу.

У 2000 році переїхала у Київ і доєдналась до команди оновленого телеканалу ICTV як репортерка, а згодом парламентська кореспондентка програми “Факти” У 2002 році відкрила ранкове інформаційне мовлення телеканалу  ICTV як ведуча програми “Факти”

З 2004 по 2005 рік була прес-секретаркою Генерального прокурора України Геннадія Васильєва.

У 2005 році повернулась на телеканал ICTV ведучою вечірніх новин. В тому ж році, в якості шеф-редактора запустила програму «Свобода слова» на телеканалі ICTV з ведучим Савіком Шустером.

У 2006 році запустила власний авторський проект "Факти тижня з Оксаною Соколовою". Відтоді його незмінна керівниця та ведуча. Проект став підсумковою крапкою інформаційної лінійки телеканалу ICTV

У 2007 році очолила редакцію публіцистичних проектів. Поміж програм, випущених за її продюсування:

  • Популярний провокаційний проект-розслідування «Максимум в Україні» (2007—2013),
  • Зірковий тижневик «Козирне життя» (2008—2014),
  • Бізнес-шоу на підтримку малого бізнесу “Українська мрія” (2010),
  • Соціальний проект на тему гендерної рівності “На рівних” (2011),
  • Проекти-розслідування «Четверта вежа» (2013—2014),  “Інсайдер” (2013 — 2016) , «Теорія змови» (2019—2020).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Родина та особисте життя

[ред. | ред. код]

Розлучена, син — Всеволод.

Сестра — Валерія Черненко, журналістка та телеведуча.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Закінчила музичну школу по класу фортепіано.
  • З 1997 по 1999 рік була членкинею першого “Ротарі клубу” Черкас.
  • Дипломну роботу в університеті писала за особливостями стилістики Леоніда Парфьонова і згодом, з 2007-го року, почала співпрацювати з його командою на НТВ. Стиль Парфьонова став візитивкою багатьох проектів Соколової.
  • У 2005 році працювала головною кризовою менеджеркою телеканалу “Київська Русь”, який належав Геннадію Васильєву. Перевезла канал з Донецька у Київ. Але звільнилась через ідеологічні розбіжності у поглядах з власником.
  • З 2017 по 2018 рік була менторкою проекту «Я зможу!», спрямованого на посилення ролі жінок у суспільстві, надання їм можливостей для розвитку та  екномічної незалежності.
  • Веде майстер-класи з журналістської мастерності.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Указ Президента України від 2 березня 2007 року № 163/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Оксана Соколова повернеться в ефір телеканалу ICTV 29 січня // Детектор медіа, 23 січня 2017 р.
  3. Оксана Соколова знову стане ведучою «Фактів тижня» на ICTV // Детектор медіа, 14 січня 2020 р.

Джерела

[ред. | ред. код]