Козинець Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козинець.
Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Козинець Олександр Володимирович
Народився24 серпня 1988(1988-08-24) (35 років)
Лубни, Лубенська міська рада, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживанняКиїв
Країна Україна
Діяльністьписьменник, науковець, педагог, логопед
Alma materНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Галузьтворчість, психологія, дефектологія, логопедія, корекційна педагогікаd
Науковий ступінькандидат педагогічних наук
Особ. сторінкаfacebook.com/groups/546572385510083/

Олександр Володимирович Козинець (народився 24 серпня 1988 в місті Лубни Полтавської області) — український письменник, науковець, педагог, логопед, хорист. Кандидат педагогічних наук, доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Біографія

[ред. | ред. код]

2003 р. — закінчив Лубенську музичну школу по класу скрипки.

2003–2005 рр. — учасник шкільної команди КВК «Кадри» (м. Лубни).

2005 р. — стипендіат Стипендії міського голови м. Лубен.

2008 р. — стипендіат Київського міського голови.

2010 р. — закінчив Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова.

2015 р. — захистив дисертацію зі спеціальності 13.00.03 — «Корекційна педагогіка» на тему «Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині Рудольфа Генріховича Краєвського».

2021 р. — здобув учене звання доцента в галузі корекційної педагогіки.

2022, 2023 рр. — стипендіат Стипендії Президента України для творчої молоді.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор 13 одноосібних книжок (станом на травень 2024 року).

Поезія:

  • поетична тетралогія «Сезони днів»:[1] «PIN-код: зима», «Обвітрена весна», «Скибочки літа», «Тричі осінь» (ТОВ «Друкарня „Рута“», Кам'янець-Подільський, 2019);
  • збірка віршів «Небесні мелодії»[2] болгарською мовою (вид-во Multiprint, Sofia, 2020);
  • поетичний календар «Дороги світла»[3] (вид-во «Піраміда», Львів, 2021);
  • збірка поезій «Мамо, твій син — літак»[4] (вид-во «Піраміда», Львів, 2022);
  • збірка верлібрів «Води Божого океану»[5] (вид-во «Ліра-К», Київ, 2022);
  • збірка поезій «Universum»[6] (вид-во «Піраміда», Львів, 2023);
  • збірка поезій «Ластовиння»[7] (вид-во «Ліра-К», Київ, 2023);
  • збірка верлібрів «Землі Божого саду» (вид-во «Ліра-К», Київ, 2024);
  • поетичний календар «Стежки босоніж»[8] (вид-во «Ліра-К», Київ, 2024).

Проза:

  • роман «Картка Марії»[9] (вид-во «Піраміда», Львів, 2020);
  • дуетна коротка проза «Шість плюс один» (Вид-во «Ліра-К», Київ, 2022).

Автор ідеї літературних проєктів «Щоденник» (2010), «Щоденник: Re-make» (2012), «ПРОдайте їсти» (2011), «Шість плюс один»[10] (2022). Співавтор інклюзивного проєкту «Почути» (авторська поезія жестовою мовою),[11][12] науково-художнього видання «Жіночі груди: пристрасть та біль» (упорядник Павло Денищук, 2019), присвяченого раку грудей; поетичних збірок «Метро всередині нас» (2019), «Поетичне метро» (2020).

Віршована тетралогія «Сезони днів» (2019) — поетичний календар, розділений на чотири сезони. Ще в 2017 р. автора заполонила ідея кожного дня створювати один вірш. Так і з’явилося 366 поезій (на випадок високосного року), втілених у чотирьох збірках.[13]

Вірш автора «Я так довго мовчав» є частиною п'єси «Малого театру» «Невтишимі» (постановка Дмитра Весельського, 2019)[14].

У 2019 році у видавництві Braile Studio вийшла друком книга-альбом «Почуватися кубиком Рубика» шрифтом Брайля для осіб з порушенням зору, де є поетична добірка поета (авторка ідеї та розробниця видання — Анна Серпутько).

У квітні 2020 року вийшла друком п'ята поетична збірка автора «Небесні мелодії» болгарською мовою у м. Софія. (Перекладачі — українська письменниця Олександра Малаш та болгарський поет, бард, драматург, перекладач Димитр Христов. Видавництво «Мультипринт»).

У жовтні 2020 року вийшов дебютний роман «Картка Марії»[15] (вид-во «Піраміда», Львів), який є шостою книжкою автора.

У грудні 2020 року за ініціативи центральної бібліотеки імені Ф. Достоєвського м. Києва було сформовано біобібліографічний покажчик автора[16] (упорядник — Оксана Молчанова).

У вересні 2021 року вийшла сьома книжка автора — поетичний календар «Дороги світла»[17] (вид-во «Піраміда», Львів). Збірка побудована за принципом «вірш на кожен день року» (збірка також містить 366 віршів), але, на відміну від «Сезонів днів», у ній переважають короткі римовані вірші, а не верлібри, й поезії не розділені на чотири окремі збірки.

У січні 2022 року світ побачив оригінальний літературний проєкт «Шість плюс один»[18] — збірка короткої прози, де кожна з шести історій — дуетна, написана автором ідеї проєкту Олександром Козинцем з шістьома його творчими колегами. Але свідомо написана так, щоб читач не міг відрізнити, хто яку главу писав. Співатори: Анджей Ван, Богдан Ковальчук, Олександра Малаш, Євгенія Плужник, Віктор Сіонський, Мар'яна Сурмачевська. (Вид-во «Ліра-К», Київ).

У червні 2022 року вийшла восьма книжка автора — поетична збірка «Мамо, твій син — літак»[19] (вид-во «Піраміда», Львів). Короткі вірші поетичної збірки автора представлені в чотирьох розділах. Розділ «Мамо» поєднав поезії про рід, родину, батьків. Розділ «Твій» присвячений почуттям та різним проявам любові. Розділ «Син» містить духовні й релігійні вірші, де автор звертається до Бога, Діви Марії та її Сина. Розділ «Літак» має кілька рейсів, які відкриють зміни сезонів, філософію авторського «Я», гру словами та іронічно-життєві висновки, зібрані впродовж року.

У вересні 2022 року світ побачила збірка верлібрів «Води Божого океану»[20], дев’ята книжка Олександра Козинця (Вид-во «Ліра-К», Київ). З 24 лютого вірші стали щоденником великої війни, яку проживала Україна та автор упродовж перших шести місяців бойових дій 2022 року. Верлібри побудовані як діалоги: з Богом (у першому розділі) та з янголами (в другому розділі). Біля текстів є дата їхнього написання, щоб читач бачив, які були натяки про прийдешні події та прогнози на майбутнє.

У 2022 році Олександр Козинець здобув грант на видання збірки поезій «Universum» — своєї десятої книжки (вид-во «Піраміда», Львів). Її концепція побудована довкола числа «десять»: містить десять розділів з вибраних віршів, написаних упродовж десяти років (2010-2019). Через різні причини збірка побачила світ лише в липні 2023 року.

У січні 2023 року вийшла друком одинадцята поетична збірка автора «Ластовиння»[21] (Вид-во «Ліра-К», Київ). Збірка складається з двох частин: вірші війни (1 частина) та вірші миру (2 частина збірки).

У лютому 2024 року вийшов третій поетичний кадендар автора «Стежки босоніж» (Вид-во «Ліра-К», Київ), до якого увійши вибрані вірші з тетралогії «Сезони днів», «Дороги світла» та нові вірші «для неї» — збірка орієнтована на жіночу аудиторію. Дванадцята книга автора.[22]

У березні 2024 року побачила світ збірка верлібрів «Землі Божого саду»[20], тринадцята книжка Олександра Козинця (Вид-во «Ліра-К», Київ). Це друга частина духовних верлібрів автора, які зі збіркою верлібрів «Води Божого океану» і утворє поетичний диптих.

  • Поезії Олександра Козинця перекладено англійською, білоруською, болгарською, німецькою та польською мовами.[23]
  • Член журі поетичних конкурсів «Камертон» (2019), «Віршоманія» (2020-2024), «Золоте перо» (2021-2023), студеньского конкурсу самодіяльності "Ф_Аrt" (2023).
  • Публікується в вітчизняних та закордонних літературних антологіях, альманахах, журналах, газетах. Автор передмов та рецензій до книжок інших письменників.
  • Учасник народного камерного хору «Moravski».[24]
  • Як викладач Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.брав участь в університетському конкурсі «Танці з викладачами» (2011) та проєкті «Педагогічний дует» (2012).

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • У 2013 році увійшов до списку рейтингового голосування тижневика «Освіта» «Кращі освітяни 2012 року» в номінації «Залиши мені в спадщину думку найвищу».
  • Нагороджений нагрудним знаком тижневика «Освіта» за літературно-мистецький проєкт «Щоденник» (2013); медаллю Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «За розбудову студентського самоврядування» (2009) та медаллю Михайла Драгоманова за розбудову університету (2010).
  • Дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» в номінаціях «Пісенна лірика»[25] (2018, вірш «Незгорілий лист») та в номінації «Terra інклюзія — 2019»[26] (2019, оповідання «Магія слабкості» у співавторстві з Анджеєм Ваном). Також отримав відзнаку «Молода КороНація» за казку «Меделін» (2019, у співавторстві з Віктором Сіонським).
  • Дипломант літературного конкурсу імені Григора Тютюнника (2018[27] та 2020[28]), має спецвідзнаку журналу «Однокласник» в межах фентезі-фестивалю «Аль Мор» (2020).
  • У 2020 році поетична тетралогія автора «Сезони днів» була відзначена щорічною літературно-мистецькою премією імені Володимира Малика[29] (м. Лубни) та літературною премією імені Анатолія Криловця (м. Рівне).
  • Дипломант спеціальної номінації короткої прози «Коронації слова» «Як тебе не любити…» (2021).[30]
  • Переможець конкурсу «Золота лоза» (2020).
  • Переможець Всеукраїнської мистецької премії «Золота молодь» (номінація «Література», м. Білгород-Дністровський, 2021).[31]
  • Лауреат ІІ премії муніципального конкурсу імені Івана Франка за роман «Картка Марії» (м. Одеса, 2021)[32] та І премії за поетичний календар «Дороги світла»[33].
  • Дипломант літературного конкурсу імені Джона Буньяна (2020), Всеукраїнського літературного конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника[34] (2021), літературного конкурсу імені Леся Мартовича (2022).
  • Стипендіат стипендії Президента України для молодих письменників та митців (2022, 2023).[35] Отримав грант Президента України для творчої молоді для реаліації збірки «Universum» (2022) [36].
  • Лауреат Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка (2023).[37]

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Автор монографії «Рудольф Генріхович Краєвський: особистість, учений, дефектолог» (2015).[38]

У науковому доробку (на січень 2024 року) — понад 100 наукових публікацій із корекційної педагогіки та спеціальної психології.[39]

У 2023 році автором було впорядковано всі наукові публікації та видано в 2-х томах (Вид-во «Ліра-К», Київ)[40][41]:

  • Козинець Олександр. Наукові публікації : у 2-х ч. Ч 1. Київ : Видавництво Ліра-К, 2023. 574 с.
  • Козинець Олександр. Наукові публікації : у 2-х ч. Ч 2. Київ : Видавництво Ліра-К, 2023. 492 с.

Коло наукових інтересів — історія української логопедії, заїкання, алалія, афазія, логопедичний масаж, психологія осіб з прушенням в розвитку тощо[42]:

Наукові публікації про дослідження творчості Олександра Козинця

[ред. | ред. код]
  1. Олійник, А. О. Антропоніми в романі Олександра Козинця «Картка Марії» [Текст] : бакалаврська робота / А. О. Олійник ; науковий керівник Л. О. Кравченко. – Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2022. – 53 с.
  2. Олійник А. О.,  Кравченко Л. О., Козинець О. В.  Оніми в романі Олександра Козинця «Картка Марії». International scientific conference «Current trends and fields of philological studies in the challenging reality» : conference proceedings (July 29–30, 2022. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. С. 255-259.[43]
  3. Олійник А. О.,  Гнатюк Л. П.  Мовна особистість письменника в сучасних лінгвістичних вимірах (на матеріалі поетичних збірок Олександра Козинця). Тези VII Всеукраїнських наукових читань за участю молодих учених «Філологія XXI століття: нові дослідження і перспективи» (6–7 квітня 2023 року). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІФ. 2023. С. 112.
  4. Філінюк В. А. Григорук Н. В. Ономастикон поетичного календаря «Дороги світла» Олександра Козинця. Актуальні проблеми перекладознавства. №27. Хмельницький національний університет, 2023. С. 141–146[44].
  5. Олійник А. О., Михайленко А. О., Глухенко Д. Ю. Ономастикон сучасного українського роману (на матеріалі романів «Доця» Тамари Горіха Зерня, «Картка Марії» Олександра Козинця та «Чорний ворон» Василя Шкляра). Varia XXXI Zborník abstraktov z 32. kolokvia mladých jazykovedcov (Prešov 30. 11. – 1. 12.2023). Prešov, 2023. С. 36–37.
  6. Олійник А. О. (наук. кер. Гнатюк Л. П.) Національні маркери творчої особистості Олександра Козинця (доповідь). «Філологія ХХІ століття: нові дослідження і перспективи» : програма VIІІ Всеукраїнських наукових читань за участю молодих учених (Київ, 11–12 квітня 2024 року). Київ. С. 15.

Активною дослідницею творчості автора є Ангеліна Олійник. Нею захищені бакалаврська та магістерська роботи про творчість Олександра Козинця:

  1. Олійник, А. О. Антропоніми в романі Олександра Козинця «Картка Марії» [Текст] : бакалаврська робота / А. О. Олійник ; науковий керівник Л. О. Кравченко. – Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2022. – 53 с. (371 с. з додатками).
  2. Олійник, А. О. Мовна особистість Олександра Козинця в сучасних лінгвістичних вимірах [Текст] : магістерська робота / А. О. Олійник ; науковий керівник Л. П. Гнатюк. – Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2024. – 85 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "Сезони днів" Олександра Козинця | Жінка-УКРАЇНКА. ukrainka.org.ua. Архів оригіналу за 29 Грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  2. ↑ №7-8/9-10 (липень-жовтень), 2020 – Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 22 травня 2024.
  3. ↑ Дороги [осіннього] світла, або Все починається з осені. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  4. ↑ Рецепти зцілення. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  5. ↑ Віднайти у собі «Води Божого океану». bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  6. ↑ Сила ангельської пір’їни. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  7. ↑ Не кожному під силу віддати свої крила на дезінфекцію. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  8. ↑ «Стежками босоніж» до широких доріг. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  9. ↑ «Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  10. ↑ Шість дуетів - шість світлоносних всесвітів. bukvoid.com.ua. Процитовано 22 травня 2024.
  11. ↑ Проект "Почути". Олександр Козинець. YouTube. Почути. 16 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Почути. Facebook. Архів оригіналу за 18 Квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2020.
  13. ↑ Всі люди — творчі. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 25 Серпня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  14. ↑ Невтишимі: колаж поезії шістдесятників та сучасників. Архів оригіналу за 1 Лютого 2020.
  15. ↑ Семеняк, Валентина (12 жовтня 2020). Роман «Картка Марії» з небесної книжкової полички : у точці перетину Світла. http://bukvoid.com.ua/.
  16. ↑ Тематична бібліографія. Публічні Бібліотеки Солом'янського району (укр.). Архів оригіналу за 22 Грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  17. ↑ А що зробили сьогодні ви, аби завтра стати кращим за себе вчорашнього?. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 22 Грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  18. ↑ Семеняк, Валентина (31 грудня 2021). Шість дуетів — шість світлоносних всесвітів.
  19. ↑ Жаркова, Роксолана (5 квітня 2023). Триматися курсу, вірити дорогам: поетичні світи Олександра Козинця. zolotapektoral.te.ua.
  20. ↑ а б Валентина, Семеняк (9 листопада 2022). Віднайти у собі "Води Божого океану". bukvoid.com.ua.
  21. ↑ Зіньчук, Ігор (9 лютого 2023). Вірші війни та миру. bukvoid.com.ua.
  22. ↑ Стежки босоніж.
  23. ↑ Олександр Козинець. Письменники. Архів оригіналу за 11 Липня 2020.
  24. ↑ Манана Абашидзе (9 січня 2020). Культурологічний простір. Хор «Moravski» —. Телеканал I-UA.tv. Архів оригіналу за 3 Серпня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  25. ↑ Фотоновини, фото останніх новин, купити скачати фото - Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 Грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  26. ↑ Terra інклюзія — 2019 [Архівовано 29 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Стали відомі переможці конкурсу ім. Григора Тютюнника. Саміт Книга: із книгою по життю!. Архів оригіналу за 19 Вересня 2020.
  28. ↑ У столиці нагородили переможців літературного конкурсу імені Григора Тютюнника. Вечірній Київ. 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 Листопада 2020.
  29. ↑ https://np.pl.ua/2020/02/u-lubnakh-vyznachyly-laureativ-premii-imeni-volodymyra-malyka/ [Архівовано 27 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  30. ↑ «Коронація слова»-2021 оголосила переможців у номінації «Романи». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 Грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  31. ↑ https://www.umka-artlife.org.ua/vseukraїnska-mistecka-premiya-zolota-molod-2021/[недоступне посилання]
  32. ↑ В ОДЕСІ НАГОРОДИЛИ ЛАУРЕАТІВ МУНІЦИПАЛЬНОГО ТВОРЧОГО КОНКУРСУ. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 січня 2024.
  33. ↑ В ОДЕСІ ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ МУНІЦИПАЛЬНОГО КОНКУРСУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА. ФОТО.
  34. ↑ Oksent (5 жовтня 2021). Оголошено переможців Всеукраїнського літературного конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника. Litgazeta.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 Лютого 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
  35. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №837/2023.
  36. ↑ Імена митців, які у 2022 році отримають грант Президента України (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  37. ↑ ОДА, Пресслужба (8 січня 2024). Лауреатів літературної премії імені Василя Симоненка відзначили на Черкащині. Черкаська обласна державна адміністрація (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  38. ↑ [1]
  39. ↑ https://scholar.google.com.ua/citations?user=6s6zEjcAAAAJ&hl=uk
  40. ↑ НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ: статті, тези, доповіді, автореферат (2009-2019).Частина 1. ВИДАВНИЦТВО ЛІРА-К (укр.). Процитовано 24 травня 2023.
  41. ↑ НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ: статті, тези, доповіді (2020-2023). Частина 2. ВИДАВНИЦТВО ЛІРА-К (укр.). Процитовано 24 травня 2023.
  42. ↑ ORCID. orcid.org. Процитовано 22 січня 2024.
  43. ↑ http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/240/6584/13773-1?inline=1. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  44. ↑ ФІЛІНЮК В. А., ГРИГОРУК Н. В. ОНОМАСТИКОН ПОЕТИЧНОГО КАЛЕНДАРЯ «ДОРОГИ СВІТЛА» ОЛЕКСАНДРА КОЗИНЦЯ.

Посилання

[ред. | ред. код]
Наука
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козинець_Олександр_Володимирович&oldid=42883167