Перейти до вмісту

Павлова Олена Миколаївна

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олена Павлова)
Павлова Олена Миколаївна

Олена Павлова на презентації поетичної антології «Книга LOVE 3.0. Любов, що перемагає» (Київ, 14 лютого 2024 року)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася5 липня 1986(1986-07-05) Редагувати інформацію у Вікіданих (38 років)
Острог, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, поетеса, журналістка, художниця
Мова творівукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusКіт Інжир Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Павлова Олена Миколаївна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлова.

Павлова Олена Миколаївна (5 липня 1986(19860705), Острог, Рівненська область) — українська письменниця, журналістка, художниця, кураторка культурних проєктів. Авторка комікс-персонажа «Кіт Інжир».

Біографія

[ред. | ред. код]

Олена Павлова народилася 5 липня 1986 року, в Острозі, дитинство провела у Рівному. Закінчила Рівненську державну гуманітарну гімназію, а також Рівненську дитячу художню школу.

Переїхала до Києва. Навчалася у Києво-Могилянській Академії на українській філології та журналістиці. У студентські роки брала участь у Помаранчевій революції. Свою першу курсову роботу написала про фольклор Помаранчевої революції.

Шість років працювала у журналі «Країна», де керувала відділом культури. Також відповідала за сторінку культури на сайті Gazeta.ua і «Газеті по-українськи».

Заснувала та була кураторкою конкурсу актуальної короткої прози «Новела по-українськи». Серед тем конкурсу в різні роки були Революція Гідності, декомунізація, українські міста. За сім років учасники написали понад тисячу новел. З найкращих текстів уклала дві збірки «Євромайдан. Хроніка в новелах»[1] та «Крим по-українськи. Веселі та сумні історії», що вийшли у видавництві Discursus[2].

Була авторкою ідеї та кураторкою першої в Україні збірки комікс-поезії «Ком-по». Проєкт втілила у 2017 році за підтримки Goethe-Institut Україна.

Понад два роки працювала головною редакторкою сайту про освіту та виховання Osvitoria.Media від громадської спілки Освіторія. Найкращі статті медіа зібрала до книжки «Як не збожеволіти від батьківства» (2021)[3].

У 2019-му посіла 2-ге місце у номінації «Поезія» на Літературному конкурсі видавництва «Смолоскип» із рукописом збірки «Шкіра міст»[4], вірші до якої писала сім років[5]. Книга вийшла 2022 року[6][7].

Два роки була експерткою Українського Інституту Книги у державній програмі поповнення фондів публічних бібліотек[8].

У 2020 році була однією з кураторок тематичного кластера «Освіта» Book Forum Lviv[9][10].

З 2021 року є членкинею Український ПЕН[11]. 2024 року вийшла друга збірка поезії «Світлочутливі»[12].

Павлова є однією з організаторок, продюсерка премії «Золотий Ліфон»[13][14][15].

Станом на 2024 рік живе у Львові[16].

Художній доробок

[ред. | ред. код]

У 2009 році створила «Кота Інжира»[17] — персонажа онлайн-коміксів. Головна тематика — популяризація читання та літератури, української культури, цінностей демократичного суспільства[18][19]. Одна з розробниць першої української настільної гри з розвитку критичного мислення «Критикотики» (2021)[20][21], головним персонажем якої став Кіт Інжир.

У 2014 році журналістка жартома намалювала картинку із зображенням Степана Бандери на 1000-гривневій банкноті. Картинка стала вірусною і перетворилася на мем[22].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Олена Павлова. Шкіра міст. — Київ : Смолоскип, 2022. — 120 с. — ISBN 9786177622337.
  • Олена Павлова. Світлочутливі. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 104 с. — ISBN 978-966-448-379-4.
Авторка передмов, укладачка
  • Євромайдан. Хроніка в новелах. — Брустурів : Дискурсус, 2014. — 216 с. — ISBN 9786177236060.
  • Крим по-українськи. Веселі та сумні історії. — Брустурів : Дискурсус, 2015. — 184 с. — ISBN 9786177236381.
  • КОМ-ПО: антологія комікс-поезії / авторка проєкту О. Павлова. — Київ : Смолоскип, Goethe-Institut Україна, 2017. — 40 с.
  • КнигаLove 3.0. Любов, що перемагає. — Київ : Книголав, 2024. — 144 с. — ISBN 978-617-8286-45-3.
Авторка комікс-персонажа Кота Інжира, ілюстраторка та художниця
  • Олена Павлова. Нотатник Кота Інжира. — Тернопіль : Мандрівець, 2019. — 216 с.
  • Олена Павлова. Планувальник Кота Інжира. — Тернопіль : Мандрівець, 2019. — 144 с.
  • Олена Павлова. ІнжирBook / з використанням шрифта Брайля. — Київ : ТОВ «Антологія», Шрифт на дотик, 2021.
Авторка й редакторка статей, упорядниця книги
  • Як не збожеволіти від батьківства. — Харків : Vivat, 2021. — 375 с. — ISBN 9789669823786.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Презентують книжку новел про Майдан. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  2. ↑ «На конкурс «Новела по-українськи» про український Крим писали також і кримчани» — Олена Павлова. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  3. ↑ Книга про сучасне батьківство. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  4. ↑ Лауреати літературного конкурсу. Процитовано 11.01.2025.
  5. ↑ Євгенія Кужавська (19.01.2023). Видати дебютну книжку: Як працюють літературні конкурси та курси. Процитовано 11.01.2025.
  6. ↑ Василина Копитко, Ганна Щокань (14.05.2022). "Мої вірші — про рушниці, сховані між рушниками", — поетка Олена Павлова. Процитовано 11.01.2025.
  7. ↑ Дарина Попіль (26 Лютого 2024). Метелики у животі та мурашки на шкірі (рецензія). Процитовано 11.01.2025.
  8. ↑ Презентація результатів “Програми поповнення фондів публічних бібліотек”. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  9. ↑ BookForum Олена Павлова — Учасники. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  10. ↑ Олена Павлова, співкураторка тематичного кластеру «Освіта» на 27 BookForum [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Павлова Олена — Біографія на сайті PEN Ukraine. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  12. ↑ Тетяна Маркопольська (08.12.2024). https://kultura.rayon.in.ua/news/766243-viyshla-drukom-zbirka-svitlochutlivi-poetesi-z-rivnogo-oleni-pavlovoi-pro-zhinok-pid-chas-viyni. Процитовано 11.01.2025.
  13. ↑ Читомо. Олена ПАВЛОВА. Процитовано 11.01.2025.
  14. ↑ «Золотий Ліфон» – 2021: назвали найсексуальніших митців України. 13.12.2021. Процитовано =11.01.2025.
  15. ↑ Навіщо нам рейтинги найсексуальніших людей у культурі?. 03.03.2024. Процитовано 11.01.2025.
  16. ↑ Видавництво Старого Лева. Олена Павлова. Процитовано 11.01.2025.
  17. ↑ Ольга Кацан (3.12.2019). Кіт, що важить 10 гігабайтів: Олена Павлова про українського комікс-персонажа. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 20 листопада 2021.
  18. ↑ «Щастя, здоров'я, ковбаси!»: кіт Інжир привітав Бі-Бі-Сі з Новим Роком. 27.12.2016. Архів оригіналу за 20 листопада 2021.
  19. ↑ Павло Вольвач (14.12.2021). «Шкіра міст» — Олена Павлова, письменниця, художниця. Радіо Культура. Програма «Кружляння слів»]. Архів оригіналу за 20.12.2021.
  20. ↑ Критикотики: розвиваємо критичне мислення з котом Інжиром. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  21. ↑ Критикотики — презентація настільної гри з Котом Інжиром для розвитку критичного мислення — лютий 2021
  22. ↑ Гончарова, Катерина (24 січня 2020). Історія одного мема. Як Бандера опинився на 1000-гривневій купюрі. ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 1 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Павлова_Олена_Миколаївна