Оленівка (Алчевський район)
село Оленівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Алчевський район |
Тер. громада | Кадіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44020050250087901 |
Облікова картка | Оленівка |
Основні дані | |
Засноване | 1806 |
Населення | 264 |
Площа | 1,223 км² |
Густота населення | 215,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 94321 |
Телефонний код | +380 6441 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°24′33″ пн. ш. 38°34′21″ сх. д. / 48.40917° пн. ш. 38.57250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
229 м |
Найближча залізнична станція | Ломуватка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 94320, с-ще Червоний Прапор, вул.50 лєт Октября[джерело?], 2а |
Карта | |
Мапа | |
Оле́нівка (в минулому — Раївка) — село в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. Населення становить 264 особи. Орган місцевого самоврядування — Червонопрапорська сільська рада.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.[1]
За даними на 1859 рік у власницькому селі Оленівка (Раївка) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 510 осіб (257 чоловіків та 253 жінки), налічувалось 53 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 2 щорічних ярмарки[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Оленівської волості, мешкало 417 осіб, налічувалось 63 двори, існували православна церква, поштове відділення, лавка, відбувалось 2 щорічних ярмарки[3].
На початок 1908 року населення зросло до 725 осіб (392 чоловічої статі та 333 — жіночої), 124 дворових господарства[4].
В часі російсько-української війни 1 липня 2014-го снайпер терористів під Оленівкою застрелив солдата 51-ї бригади Володимира Гринюка.
За даними перепису 2001 року населення села становило 264 особи, з них 93,18% зазначили рідною українську мову, 5,3% — російську, а 1,52% — білоруську[5].
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Погода в селі Оленівка
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2312) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |