Очікує на перевірку

Віктор Орбан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Орбан Віктор)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орбан.
Віктор Орбан
Viktor Orbán
Віктор Орбан
Віктор Орбан
Прем'єр-міністр Угорщини
Нині на посаді
На посаді з29 травня 2010
ПопередникГордон Байнаї
6 липня 1998 — 27 травня 2002
ПопередникДьюла Горн
НаступникПетер Медьєші
Народився31 травня 1963(1963-05-31) (61 рік)
Секешфегервар, Угорська Народна Республіка
Відомий якправник, футболіст, адвокат, політик
ГромадянствоУгорщина Угорщина
Національністьугорець
Alma materTeleki Blanka high school and junior high schoold (1981), Будапештський університет (1987) і Пембрук-коледж (1990)
Політична партіяФідес
БатькоGyőző Bálint Orbánd
МатиErzsébet Síposd
У шлюбі зАніко Леваі (Lévai Anikó)
ДітиRáhel Orbánd, Гашпар Орбан, Sára Orbánd, Róza Orbánd і Flóra Orbánd
Релігіякальвінізм[1]
Нагороди
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
Підпис
miniszterelnok.hu
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Ві́ктор О́рбан (угор. Orbán Viktor; нар. 31 травня 1963, Секешфегервар, Угорська Народна Республіка) — угорський державний діяч, прем'єр-міністр Угорщини у 1998—2002 роках і з 2010—2024 роках, лідер партії «Фідес». Проводить популістичну[2][3][4] та проросійську[5][6][7][4] політику. Себе вважає християнським/національним консерватором[8][9][10].

Дитинство

[ред. | ред. код]

Віктор Орбан народився в Секешфегерварі. Друге ім'я Михайло, він отримав на честь свого діда по батьківській лінії, який був ветеринарним фельдшером і керівником тваринницької бригади та переїхав до Альчутдобоз після Другої світової війни, де займався сільським господарством.

Його батько Дьозо Орбан (1940) — колишній сільськогосподарський інженер, партійний пропагандист, сьогодні підприємець-мільярдер. Мати — Ержебет Шіпош працювала логопедом.

Має двох братів: Дьозо Орбана молодшого (1965), інженер-економіст і підприємець та Арона Орбана (1977), підприємець. Крім них, родина також виховувала напівсироту двоюрідну сестру Жофію Вітезі (1967), яка стала журналісткою.

Дитинство провів у селах Альчутдобозі та Фелчуті. Відвідував початкові школи в Альчутдобозі, Вертесаску та Фельчуті.

У 1977 році родина переїхала до Секешфегервара, де він закінчив середню школу в класі англійської мови в середній школі Телекі Бланка. Іспити на атестат зрілості склав у 1981 році.

Освіта

[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи і військової служби (в 1981—1982) вступив на юридичний факультет Будапештського університету. У 1987 закінчив університет, після чого протягом двох років жив у місті Сольнок, але їздив на роботу за 90 км в Будапешт, де був соціологом в інституті при міністерстві сільського господарства і харчової промисловості. 1989 року отримав стипендії Фонду Сороса і стажувався протягом року в Пембрук-коледжі Оксфорда.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Свою політичну діяльність Віктор Орбан почав як член-засновник партії Фідес (Fidesz; абревіатура від FIatal DEmokraták SZövetsége, «Союз молодих демократів»), створеної 30 березня 1988. Він отримав загальнонаціональну популярність виступом 16 червня 1989 на церемонії перепоховання Імре Надя та інших політичних діячів Угорщини, страчених в 1958. У своїй промові Орбан зажадав проведення вільних виборів і виводу радянських військ з угорської території.

1990 року, на перших виборах у посткомуністичній Угорщині, Орбан був обраний депутатом парламенту (знов обирався в 1994, 1998, 2002, 2006). У 1990 став лідером «Фідес», який під його керівництвом було реорганізовано з ліберальної політичної організації (члена Ліберального Інтернаціоналу) в правоконсервативну партію. З 1995 партія Орбана офіційно називається Fidesz-MPP (Союз молодих демократів — Угорська громадянська партія). З жовтня 2002 Орбан, поряд з керівництвом «Фідес», є віцеголовою Європейської народної партії, до складу якої входять консервативні партії Європи.

Перше премʼєрство

[ред. | ред. код]

1998 року, після перемоги «Фідес» на парламентських виборах (партія отримала 44 % голосів виборців) сформував правоцентристський уряд. У віці 35 років він став наймолодшим прем'єр-міністром у сучасній Угорщині (і другим у ХХ столітті — молодшим за нього був лише Андраш Хегедюш, який очолював уряд у 1955—1956). В економічній сфері виступав за зниження податків і соціальних внесків, боротьбу з безробіттям та інфляцією. У період роботи його уряду інфляція знизилася з 10 % 1999 до 7,8 % 2001 року (1998 року вона становила 15 %). Дефіцит бюджету скоротився з 3,9 % 1999 до 3,4 % 2001 року. Економічне зростання склало 4,4 % 1999, 5,2 % 2000, і 3,8 % 2001 року. Було скасовано плату за навчання в університетах, відновлено універсальні пільги для матерів.

Орбан виступав як прихильник німецької моделі управління, яка передбачає провідну роль прем'єр-міністра в системі влади. Він підсилив роль канцелярії прем'єр-міністра, провів радикальну реформу державного апарату, що призвела, зокрема, до створення суперміністерства економіки. Прагнення Орбана до зниження впливу парламенту на політичні процеси при посиленні особистого впливу прем'єра, викликало різку критику з боку опозиції, що обвинувачували його в авторитарних тенденціях і прагненні чинити вплив на ЗМІ. У період прем'єрства Орбана Угорщина, разом з Польщею і Чехією, в 1999 була офіційно прийнята в НАТО.

У опозиції

[ред. | ред. код]

На виборах 2002 партія Орбана зазнала поразки, і він пішов у відставку. «Фідес» вимагав перерахунку голосів (Центрвиборчком відкинув цю вимогу) і вважав вибори нечесними. Проте міжнародні спостерігачі висловили єдине серйозне зауваження з приводу виборчої кампанії: державне телебачення було ангажоване на користь самого «Фідес». У той же час ліва і ліберальна преса постійно піддавала Орбана жорсткій критиці.

На виборах 2006 знову очолював «Фідес», а потім виступав як основна фігура опозиції уряду соціал-ліберальної коаліції. На думку політичних експертів, у своїй політичній діяльності він прагне поєднувати консервативну ідеологію і популістську практику.

2009 року Віктор Орбан в одному зі своїх виступів перед етнічними угорцями, що живуть у Словаччині назвав їх «державотворною спільністю» Угорщини, чим викликав занепокоєння і побоювання у словацькому керівництві.

Друге премʼєрство

[ред. | ред. код]

Другий уряд Орбана (2010–2014)

12 та 25 квітня 2010 пройшли два тури парламентських виборів, на яких Угорський громадянський союз (ФІДЕС) отримав більше двох третин місць у законодавчому органі республіки (263 мандати з 386-ти), забезпечивши собі, таким чином, абсолютну більшість. Консерватори з ФІДЕС зможуть без будь-чиєї підтримки вносити зміни до законодавства, у тому числі і до конституції. Лідер громадянського союзу Віктор Орбан, коментуючи результати виборів, заявив, що угорські виборці зробили справжню «революцію», яка покладе кінець «злидням і розпачу», у яких перебуває країна.

29 травня 2010 Віктор Орбан знову став прем'єр-міністром Угорщини, діставши схвалення право-центристської коаліції: за його призначення голосував 261 депутат.

Третій уряд Орбана (2014–2018)

У 2014 році Орбан оголосив тут про побудову в Угорщині «неліберальної демократії»[11]. З того часу в Угорщині посилилися проблеми із демократією, свободою слова та дискримінацією меншин, у чому звинувачують безпосередньо Орбана[12][13][14].

Четвертий уряд Орбана (2018–2022)

2021 року посилилося протистояння Угорщини із ЄС, після того як уряд ініціював референдум щодо закону про захист дітей. Цей закон більшість уряду Євросоюзу та Єврокомісія різко засудили як такий, що дискримінує сексуальні меншини[15]. Того ж року міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» внесла Орбана у новий список національних лідерів, яких вважають «ворогами преси»[16].

Четвертий уряд Орбана (з 2022)

У 2022 році Орбан як прем’єр-міністр назвав 5 головних системних загроз, чи то викликів для Угорщини: демографія, міграція, «гендер», війна та виклики, економіка та енергетика. «Гендерна загроза» пріоритетніша за війну та економіку, весь європейський континент перебуває у «демографічній ямі», подолання якої Віктор Орбан вважає пріоритетом номер один для угорської держави. А якщо визнати право існування в Угорщині ЛГБТ-людей, то це робить демографічну проблему ще глибшою. Міграцію Орбан вважає другою за вагою проблемою для угорців, але першою – для інших європейських країн. За його словами, є регіони «змішаних рас», а є такі як Угорщина, де збереглася чистота раси (однак у 2019 році в Туреччині Орбан заявив що у багатьох угорців є частка тюркської крові[11][17]).

Впродовж останніх каденцій Орбана збільшився дефіцит бюджету та зовнішній борг Угорщини[18][19][20]. 30 липня 2024 року Угорщина спростила умови в’їзду для росіян та білорусів. Після візиту прем’єр-міністра країни Віктора Орбана до Москви Будапешт включив громадян цих країн в програму так званої «національної карти», яку видають на 2 роки з можливістю продовження для охочих працювати в Угорщині[21].

Погляди

[ред. | ред. код]

Орбан вважається противником міграції та ЛГБТ[22][23] та лояльним до авторитарних режимів, зокрема вітає авторитарних правителів із перемогами на сфальсифікованих виборах (серед них Володимир Путін[24] та Ільхам Алієв[25] у 2024 році). У 2021 році Угорщина заблокувала критичну заяву ЄС щодо силового розгону протестів у Гонконзі[26], а 31 липня 2024 року, згідно інформації від Politico, Угорщина наклала вето на спільну заяву ЄС про вибори у Венесуелі[27]. 26 жовтня 2024 року Віктор Орбан, не чекаючи перших результатів ЦВК Грузії, привітав «Грузинську мрію» «зі значною перемогою» на парламентських виборах, які було визнано сфальсифікованими[28][29].

Китай

[ред. | ред. код]

За час премʼєрства Орбана Угорщина зблизилися з КНР і підписала із ним низку угод[30][31][32]. У 2015 році Угорщина стала першою європейською державою що долучилася до китайської глобальної стратегії розвитку інфраструктури «Один пояс, один шлях»[33]. Навесні 2024 року стало відомо що Угорщина взяла у трьох китайських банків 1 млрд євро кредиту[34].

ЄС

[ред. | ред. код]

Віктор Орбан є противником Джорджа Сороса, заявляв що Сорос «керує Судом ЄС», та «атакує уряд Угорщини засобами публічної критики через угорські неурядові установи, працюючи над тим, щоб запустити до Угорщини нелегальних мігрантів»[35][36]. Також Орбан є противником міграції[37][38]. Орбан заявляв, що Євросоюз атакує Угорщину «наступом ЛГБТ», і що його уряд «захистить християнське коріння» Угорщини від сексуальних меншин[39].

США

[ред. | ред. код]

Є прихильником Дональда Трампа[40][41]. Заявляв що майбутні вибори у США — це шанс для правих сил перемогти «ліберальний світовий дух»[42].

Україна

[ред. | ред. код]

Під час агресії Росії проти України, у травні 2014 року Віктор Орбан висловився щодо суверенних форм захисту і гарантій прав угорської національної меншини в Україні, зокрема в контексті подвійного громадянства та «колективних прав» на «автономію», чиє широке тлумачення є полем для спекуляцій. Українське МЗС в свою чергу засудило такі висловлювання[43]:

«Оприлюднені слова угорського прем'єр-міністра є ані слушними, ані доречними, особливо в час агресії РФ проти України та послідовних намірів кремлівського керівництва перекроїти нашу державу та підірвати національний мир і порозуміння»

Віктор Орбан систематично і регулярно поширював недостовірну інформацію про утиски та культурний геноцид угорської нацменшини на Закарпатті[44]. Поширював недостовірну інформацію у які перебільшував чисельність угорської нацменшини на Закарпатті[45][46]. Заявляв необхідність автономії для закарпатських угорців[47]. Неодноразово засуджував український мовний закон, українізацію та декомунізацію[48][49].

Під час російського повномасштабного вторгнення

[ред. | ред. код]

Напередодні вторгнення у лютому 2022 року Угорщина перемістила свої війська до українського кордону[50]. У травні 2022 року в ефірі загальнонаціонального телемарафону Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що «Путін попереджав Угорщину про напад на Україну, і Будапешт захотів забрати частину наших земель собі»[51][52].

Під час вторгнення в Україну неодноразово висловлював підтримку Росії та виступав проти надання військової та фінансової допомоги Україні[53][54][55]. Звинувачував НАТО та США у початку російської війни. Поширював російські наративи про неможливість перемоги України у війні та неможливість відновлення українського контролю над усієї територією України[56][57]. Неодноразово закликав зняти санкції із РФ[58][59]. Противник членства України у НАТО та Європейському Союзі, зокрема заявляв що Україна ніколи туди не вступить[60]. Назвав революції в Україні «частиною прогресивної змови»[61].

У грудні 2023 року назвав російську загарбницьку війну проти України терміном кремлівської пропаганди «спеціальна операція»[62]. Того ж місяця Віктор Орбан наклав вето на пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро після того, як раніше утримався під час ухвалення рішення щодо переговорів про вступ України до ЄС[63]. У липні 2024 року він заявив, що підрив «Північних потоків» — це тероризм і звинуватив адміністрацію Байдена в організації цих підривів[64].

Угорський реваншизм

[ред. | ред. код]

Орбан регулярно пропагує ідею Великої Угорщини, під час його правління було створено багато памʼятників із кордонами Угорського королівства що включають в себе частини усіх сусідніх з Угорщиною держав[65][66][67]. «Диктат призвів до того, що дві третини території країни та 63 відсотки її населення були відрізані від нас. Таким чином, кожен третій угорець опинився за межами наших кордонів. Вердикт, очевидно, був смертним вироком», – заявив Орбан 4 червня 2020 року, у день сторіччя договору, який він оголосив національним святом у перший день свого перебування на посаді в 2010 році[66][68].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Дружина — Аніко Леваі, юристка і підприємиця, з 1990 року працює в Міжнародній службі порятунку дітей, а з 1998 року займається волонтерською, благодійною діяльністю в Угорській екуменічній організації допомоги.

У них п'ятеро дітей:

  • Рахель (1989) закінчила у 2012 році факультет туризму та готельного бізнесу Університету Корвіна в Будапешті, але також навчалася по 1 семестру в Бостонському університеті, Сорбонні, Університеті Сієни та рік в елітній школі готельного менеджменту в Лозанні, Швейцарія. У 2013 році одружилася з підприємцем Іштваном Тіборчом (1986). Народила троє дітей: Аліз Тіборч (2016), Анна Адель Тіборч (2018), Берталан Тіборч (2020).
  • Ґаспар (1992) був колишнім професійним футболістом, згодом студентом права та засновником християнського руху Felház. Професійний військовий з 2019 року, офіцерську присягу склав 20 серпня 2020 року.
  • Сара (1994) закінчила середню школу Святої Анжели у Будапешті в 2013 році потім вивчала історію в Католицькому університеті Петра Пазмані. 26 серпня 2017 року одружилася з Тамашем Сокірою (1990). Виховують трьох дітей: Йоганна Сокіра (2018), Фюлеп Янош Сокіра (2020), Віктор Жиґмонд Сокіра.
  • Роза (2000)
  • Флора (2004)

Основним захопленням Орбана є футбол. Одночасно з політичною діяльністю, грав у клубі третього футбольного дивізіону «Фелчут» (Felcsút FC). 2001 року через його футбольне тренування у рамках підготовки до національного чемпіонату щотижневе засідання угорського уряду було перенесене з вівторка на п'ятницю. Крім того, Орбан є одним з головних спонсорів свого клубу, а 2004 року заміняв його тренера.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений Великим хрестом ордена Заслуг (Угорщина, 2001), Великим хрестом ордена св. Григорія Великого (Ватикан, 2004).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://hetek.hu/belfold/200702/orban_hite
  2. ↑ Spike, Justin (30 червня 2024). Hungary's populist Orbán to take over EU presidency as many issues hang in the balance. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 30 липня 2024.
  3. ↑ Populism in Hungary A study of the Fidesz- KDNP government of Hungary in the period between 2010 and 2019 (PDF).
  4. ↑ а б Піар, блеф і мотиви Орбана. Навіщо прем’єр Угорщини приїздив до України та поїхав у Москву. Інтерв’ю з директором The Institute for Central European Strategy Дмитром Тужанським — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 5 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  5. ↑ Орбан прилетів до Путіна після візиту до Зеленського. В ЄС лютують. BBC News Україна (укр.). 5 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  6. ↑ Свобода, Радіо (10 липня 2024). Орбан надіслав непублічний лист керівництву ЄС – розповів про впевненість Путіна в поразці України. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  7. ↑ Орбан виконує завдання Путіна. РФ зондує, як сприймають мирні ініціативи – Тарас Жовтенко. dif.org.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  8. ↑ PM Viktor Orbán. National Conservatism Conference, Brussels 2024 (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  9. ↑ Орбан та його крайні праві союзники хочуть “окупувати Брюссель”, пропонуючи Європі “національний консерватизм”. Голос Америки Українською (укр.). 16 квітня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  10. ↑ Партія Орбана значно втратила підтримку угорців на виборах до Європарламенту. www.ukrinform.ua (укр.). 10 червня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  11. ↑ а б Орбан розповів, що ненавидить цінності ЄС, але любить його гроші. Європейська правда (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  12. ↑ Як в Угорщині зникає останнє незалежне ЗМІ: 70 журналістів звільнились. BBC News Україна (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  13. ↑ Свобода, Радіо (18 січня 2024). Європарламент закликає лідерів ЄС урізати права Угорщини в блоці. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  14. ↑ Угорщина – більше не демократія. Але чи матиме це наслідки для Орбана?. Європейська правда (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  15. ↑ Конфлікт ЄС і Угорщини. Орбан оголосив референдум через "захист дітей від ЛГБТ". BBC News Україна (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  16. ↑ RSF lists Viktor Orban as 'enemy of press freedom' – DW – 07/05/2021. dw.com (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  17. ↑ Prime Minister Viktor Orbán’s speech at the 7th Summit of the Cooperation Council of Turkic Speaking States – miniszterelnok.hu. 2015-2022.miniszterelnok.hu. Процитовано 30 липня 2024.
  18. ↑ Орбан збільшив дефіцит бюджету Угорщини після того, як парламент затвердив документ. Економічна правда (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  19. ↑ Despite the Deficit, the Government Aims to Reduce the National Debt. Hungary Today (англ.). 8 грудня 2023. Процитовано 30 липня 2024.
  20. ↑ www.fitchratings.com https://www.fitchratings.com/research/sovereigns/hungarys-fiscal-slippage-adds-to-uncertainties-over-debt-reduction-12-04-2024. Процитовано 30 липня 2024. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  21. ↑ Угорщина спрощує умови в’їзду для громадян РФ та Білорусі на територію країни, – ЗМІ. novynarnia.com (укр.). 30 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  22. ↑ Свобода, Радіо (7 липня 2021). В Угорщині набрав чинності закон «проти ЛГБТ». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  23. ↑ Свобода, Радіо (29 липня 2018). Угорський прем’єр Орбан критикує «недемократичну» Європу через проблему мігрантів. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  24. ↑ Свобода, Радіо (21 березня 2024). Орбан привітав Путіна з переобранням і відзначив співпрацю Угорщини та РФ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  25. ↑ Орбан і Лукашенко привітали Алієва ще до оголошення результатів виборів в Азербайджані. Європейська правда (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  26. ↑ Hungary blocks EU statement criticising China over Hong Kong, diplomats say.
  27. ↑ Politico: Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про вибори у Венесуелі. Європейська правда (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  28. ↑ Вибори у Грузії: екзитполи дають протилежні прогнози щодо переможців. www.ukrinform.ua (укр.). 26 жовтня 2024. Процитовано 27 жовтня 2024.
  29. ↑ Орбан привітав "Грузинську мрію" з перемогою, не чекаючи попередніх даних ЦВК.
  30. ↑ Свобода, Радіо (8 липня 2024). «Китай є ключовою силою для миру в Україні» – Орбан після зустрічі із Сі Цзіньпіном. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  31. ↑ Угорщина та Китай підписали низку угод, зокрема про стратегічне партнерство. www.ukrinform.ua (укр.). 10 травня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  32. ↑ Hungary’s Orban meets China’s Xi in mission to end Russia-Ukraine war. Al Jazeera (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  33. ↑ CGTN. 75 years on, China-Hungary friendship blossoms on Belt and Road. news.cgtn.com (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  34. ↑ Угорщина цьогоріч взяла у Китаю рекордний кредит. LB.ua. 25 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  35. ↑ Орбан заявив, що Судом ЄС керує Сорос. Європейська правда (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  36. ↑ Плоскіна, Василь (14 березня 2017). Джордж Сорос і Угорщина. Не всім до вподоби ідея відкритого суспільства?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  37. ↑ Угорщина не прийматиме мігрантів, заявив Орбан.
  38. ↑ Орбан: компромісу з Німеччиною щодо міграції не буде. Європейська правда (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  39. ↑ Орбан заявив про «наступ ЛГБТ» на Угорщину. www.ukrinform.ua (укр.). 24 липня 2023. Процитовано 30 липня 2024.
  40. ↑ «Було б краще для світу, якби Трамп повернувся»: Орбан підтримав кандидата у президенти США після їхньої зустрічі. hromadske.ua (укр.). 9 березня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  41. ↑ Свобода, Радіо (29 липня 2024). Хвалив Трампа, говорив про Україну: навіщо Орбану літній зліт у Румунії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  42. ↑ «Почнемо передвиборчу битву». Орбан підтримав Трампа і назвав вибори у США та Європі можливістю перемогти «ліберальний світовий дух». nv.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  43. ↑ Українська правда: Заяви угорського прем'єра особливі недоречні під час агресії РФ — МЗС. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  44. ↑ Монастирський, Олександр (29 травня 2024). Як Закарпаття стало ціллю угорської медіапропаганди з російським акцентом. ms.detector.media (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  45. ↑ Орбан нарахував на Закарпатті 200 тисяч угорців і пообіцяв захищати інтереси закордонної діаспори. Mukachevo.net (укр.). 21 листопада 2014. Процитовано 30 липня 2024.
  46. ↑ Тріумф Орбана в Угорщині: що він казав про Україну. BBC News Україна (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  47. ↑ Безп’ятчук, Жанна (13 травня 2014). Що означає заява прем’єра Угорщини про автономію угорців в Україні?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  48. ↑ Що криється за мовним конфліктом між Україною та Угорщиною?. BBC News Україна (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  49. ↑ Колись Віктор Орбан був надією демократів. Тепер Угорщина — росія «на мінімалках», а її премʼєр — найкращий друг путіна в ЄС. Як так сталося, розповідає угорський соціолог і політик Балінт Мадяр. babel.ua (укр.). 25 січня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  50. ↑ Угорщина переміщує війська до кордону з Україною. Європейська правда (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  51. ↑ “Рік тому Угорщина стягнула війська до кордону України, але даю 100%, ми не готували напад”. Європейська правда (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  52. ↑ Угорщина планувала напад на Україну: що б реально змогла забрати угорська армія | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  53. ↑ Орбан відреагував на атаку 8 липня і закликав Україну та РФ до перемовин. espreso.tv (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  54. ↑ Віктор Орбан розповів про план Трампа припинити війну Росії проти України. Збруч (укр.). 11 березня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  55. ↑ Свобода, Радіо (2 липня 2024). Візит Орбана до Києва. Прем’єр Угорщини пропонує припинити вогонь і домовлятися із Росією про мир. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  56. ↑ Бідочко, Леся (24 січня 2024). Антиукраїнське суголосся Фіцо й Орбана: як деякі заяви сусідів України підігрують російській пропаганді. ms.detector.media (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  57. ↑ Орбан заявив, що Україна не зможе перемогти Росію і що є речі, важливіші за свободу. У МЗС відповіли.
  58. ↑ Орбан закликав зняти санкції з Росії. В Україні різко відповіли. РБК-Украина (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  59. ↑ Орбан прилетів до Путіна в Москву з "миротворчою місією" – DW – 05.07.2024. dw.com (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  60. ↑ Орбан: Україна – сильна держава, але членом ЄС і НАТО їй не бути. Європейська правда (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  61. ↑ Орбан назвав революції в Україні "прогресивною змовою" і знову почав розхвалювати Трампа. LIGA (укр.). 4 травня 2023. Процитовано 30 липня 2024.
  62. ↑ Орбан назвав російську війну проти України «спецоперацією». www.ukrinform.ua (укр.). 21 грудня 2023. Процитовано 30 липня 2024.
  63. ↑ Свобода, Радіо (15 грудня 2023). Угорщина заблокувала пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  64. ↑ Orban accuses US of blowing up Nord Stream pipelines amid anti-Western tirade. The Kyiv Independent (англ.). 27 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  65. ↑ Орбан і столітня угорська образа. Як Будапешт після Першої світової війни втратив дві третини своїх територій і вихід до моря. nv.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  66. ↑ а б Свобода, Радіо (11 травня 2024). Угорщина втратила більшість території у 1920 році. Як Орбан використовує це сьогодні?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  67. ↑ "Гидота і гній". Як Україна та інші держави реагують на Орбана з шарфом "Великої Угорщини". BBC News Україна (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  68. ↑ Віктор Орбан має знати: Тріанонський договір – фундамент сучасної Європи. www.ukrinform.ua (укр.). 29 листопада 2022. Процитовано 30 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віктор_Орбан&oldid=43770503