Кайгадор
| селище Кайґадор | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Феодосійський район |
| Рада | Орджонікідзевська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01180430010021718 |
| Облікова картка | Орджонікідзе |
| Основні дані | |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 6.0512 км² |
| Населення | ▲2650 (на 2014 рік)[1] |
| Густота | 437.93 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 98184 |
| Телефонний код | +380 6562 |
| Географічні координати | 44°57′49″ пн. ш. 35°21′28″ сх. д. / 44.96361° пн. ш. 35.35778° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 20 м[2]
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Феодосія |
| До станції: | 12 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 98184, Автономна Республіка Крим, Феодосійська міськрада, с-ще. Кайгадор, вул. Леніна,40 |
| Карта | |
  Кайґадор | |
 Кайґадор | |
| |
|
| |
 | Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Орджонікідзе перейменовано на Кайгадор, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Кайґадо́р (крим. Kaygador, з 1937 по 2023 — Орджонікі́дзе) — селище в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим. Розташоване в східній частині Кримського півострова, на схилі гори Тепе-Оба, за 8 км від Феодосії.
Гори утворюють 2 бухти: Коктебельську і Двоякірну. Мис Кіїк-Атлама закінчується піднесеністю (174 м), яка має майже з усіх боків скельні обривисті береги. Площа — 605,12 га.
Є транспортне сполучення з Феодосією.
Корисні копалини: вугілля, гіпс.
Зустрічаються різні варіанти назви: Кайдагор, Кайгадор, Кайтохорі, Катагор. У середньовічних джерелах збереглася генуезька назва Кайгадор, а також Кайгадорські ворота Кафи. У ті часи на території селища розташовувався монастирська фортеця вірмен-католиків, тому деякі вчені виводять цей топонім від спотвореного вірменського імені Хачатур (Хреститель).[3] Можливо, саме так називалася фортеця самими вірменами у XIV столітті.
Історик Е. Петрова вважає перекладом назви Кайгадор слово «Мисливський», щоправда не наводить аргументів (цитата: «справжній, неперекладний у цій формі, термін відображає спотворену згодом середньовічну латину, тоді як спочатку ці (Кайгадорські) ворота могли називатися Мисливськими»).[4]
З кінця XIII сторіччя місцевість, в якій сьогодні розташований Кайгадор, мала назву Провато і належала венеційцям. В 60-х роках XIV сторіччя її захопили генуезці[5]. В кінці XIV століття на місці сучасного селища був побудований вірменський монастир і фортеця під назвою Кайгадор. В XV сторіччі місцевість опинилася під владою кримських ханів. Історичні назви різних частин селища — «Провальна», «Двоякірна», «Бубновка», з 1937 р. — Орджонікідзе.
У 1911 році на мисі Кіїк-Атлама почалося будівництво військового заводу. Керував будівництвом віце-адмірал Бубнов М. В. У 1914 році за хорошу роботу імператор Микола II виділяє тут землю Бубнову, на якій зводиться садиба. З тих пір ця територія називається Бубновка. Будинок був зруйнований. Сьогодні на його місці зведений Дайвинг-центр.
У 1937 році будується дорога від заводу до повороту на Коктебель. На території заводу відкрилися школа, дитячий садок.
У 1941 році селище окупували німецькі війська. Завод був евакуйований в місто Каспійськ. Нацистами бухта використовувалася як перевалочна база. У 1944 році селище було відвойоване.
У післявоєнний період в селищі зводяться стратегічні об'єкти по випуску сучасного озброєння. Це завод «Гідроприбор» — колишній секретний стратегічний завод по виробництву бойових торпед і 94-й цех — філіал свердловського заводу «Гідроапарат» по збору ракет «вода-вода», «вода-повітря», «вода-земля». Для обслуговчого персоналу зводиться сучасне селище, жителі якого працюють на «оборонку». З моменту будівництва заводу Орджонікідзе стає закритим для сторонніх. З розвалом СРСР заводи втратили своє призначення і селище перестало бути режимним.
У 2015 році селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[6].
12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII селище перейменоване відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».[7] Постанова набрала чинности у 2023 році.[8]
Нині в селищі функціонують: загальноосвітня школа, 2 дитячих садка; лікарня; спортивний комплекс, тенісний корт, стадіон; пошта, телеграф, філіали двох банків, бібліотека, музична і художня школи, Будинок культури, кінотеатр, парк; краєзнавчий музей. Є 3 дитячих табори відпочинку і 3 бази відпочинку.
На території Кайгадора встановлені пам'ятники Леніну, Серго Орджонікідзе, Сергію Кірову.
Тут діє православний християнський храм Святого Стефана Сурожського, побудований у 2000 році.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Прогноз погоди в смт. Орджонікідзе
- ↑ Містечко за Кудикіними горами. crimea-is-ukraine.org (укр.). Процитовано 3 листопада 2023.
- ↑ Майдан. Народные Новости Крыма. ТОПОНИМИКА: Про «Зурбаган» и Кайдагор. maidan.org.ua. Архів оригіналу за 3 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
- ↑ Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.114-115
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 серпня 2023.
- http://krim.biz.ua(рос.)