Мащак Осип Андрійович
| Осип Мащак | |
|---|---|
 | |
 8-й крайовий провідник ОУН .jpg){kind=small} | |
| липень 1934 — серпень 1934 | |
| Попередник | Степан Бандера |
| Наступник | Олександр Гасин |
| Народився | 17 грудня 1908 с. Смільниця, Добромильський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині не існує |
| Помер | 20 грудня 1976 (68 років) Нью-Йорк, США |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  ЗУНР →  Польща → Українська держава (1941) →  США |
| Національність | українець |
| Політична партія | ОУН |
| У шлюбі з | Галина Галібей |
| Діти | Андрій, Марта |
| Релігія | греко-католик |
О́сип Андрі́йович Маща́к (псевдо — Мак; 22 грудня 1908, село Смільниця (нині не існує) — 20 грудня 1976, Нью-Йорк, США) — крайовий провідник ОУН на західно-українських землях (липень 1934 — серпень 1934), автор «Молитви українського націоналіста»
Народився в сім'ї Андрія та Катерини Мащаків у Галичині, у тодішній Австро-Угорській імперії (нині село не існує, розташовувалося б на території Самбірського району Львівської області, Україна), у родині заможного селянина, у той час війта села. У родині було троє синів, серед яких Осип був наймолодшим.
Навчався в Перемиській гімназії, а згодом у «Львівській політехніці» на хімічному факультеті. Цей навчальний заклад не встиг закінчити, бо був заарештований польською поліцією.
Під час навчання вступив до ОУН, став автором «Молитви українського націоналіста». Протягом липня[1] — (за іншими даними) — серпня[2] 1934 Крайовий провідник ОУН.
Засуджений на Львівському процесі до 15 років ув'язнення. Вийшов на волю 9 вересня 1939 року.
У Мюнхені вступає на студії в Український Технологічний Господарський Інститут на фармацевтичний факультет, який дуже успішно закінчує вкінці 1949 року, одержавши звання «Магістр фармацевтики». Навіть не встигає одержати диплом, бо Провід Закордонних частин ОУН (ЗЧ ОУН) висилає його на працю в Нью-Йорк. Тому йому дають тимчасове посвідчення замість оригінального диплому, який буде видано пізніше.
Поряд із навчанням у Мюнхені він вчиться у США при Світовій Українській Службі від 1 листопада 1948 року до 15 лютого 1949 року, де успішно складає іспити з необхідних предметів. Що також підтверджується посвідченням, виданим вищезгаданою організацією.
Випускний екзамен і дипломна робота на тему «Штучні солодкі речовини» були оцінені підсумковою оцінкою «дуже добре». Також Вчена Рада інституту ухвалила рішення створити міжнародну виставку речовин і процесів, висвітлених в дипломній роботі. Після закінчення студій нервове збудження від навчання, конспірації та праці на шматок насущного хліба трохи вляглося і він з родиною переїжджає жити в Нью-Йорк.
Дружина — Галина Галібей, донька львівського підприємця. Діти — Андрій і Марта.
- ↑ «Україна для мене така свята, що не тільки жити, а й умерти для неї замало!» Осип Мащак Частина 2. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 1 листопада 2009.
- ↑ Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. .
- Голос України. — Торонто, 1986. — С. 49.
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3
- Шандрович З. В боях за волю України. — Львів, 2002. — С. 39—52.
- Рідний край ст.1 [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- ст.2 [Архівовано 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Попередник Степан Бандера |
|
8-й Крайовий провідник ОУН липень 1934 — серпень 1934 |
|
Наступник Олександр Гасин |
| УВО |  | |
|---|---|---|
| Крайові команданти УВО | Юрій Полянський (1922—1923) • Петро Бакович (1923) • Андрій Мельник (1923—1924) • Ярослав Індишевський (весна 1924 — середина 1926) • Юліан Головінський (друге півріччя 1926 — 01.1927) • Роман Сушко (1927 — 11.1928) • в.о. Володимир Горбовий (11.1928 — 12.1928) • Богдан Гнатевич (12.1928 — 02.1929) • Омелян Сеник (02.1929 — кінець 1929) • (2-й раз) Роман Сушко (кінець 1929 — 06.1930) • (2-й раз) Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • (2-й раз) Богдан Гнатевич (осінь 1930—1931) | |
| Крайові команданти УВО на Східних Українських Землях | Іван Андрух (1920—1921) | |
| ОУН | Євген Коновалець (3.2.1929 — †23.5.1938) • Андрій Мельник (23.5.1938 — †1.11.1964) • Олег Штуль-Жданович (1.11.1964 — †4.11.1977) • Денис Квітковський (4.11.1977 — †15.03.1979) • Микола Плав'юк (15.3.1979 — †10.3.2012) • Богдан Червак (26.5.2012 — досі) | |
| Крайові провідники ОУН | Богдан Кравців (02.1929 — 11.1929) • Зенон Пеленський (11.1929 — 06.1930) • Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • Степан Охримович (10.1930 — †10.4.1931) • Іван Габрусевич (06.1931 — 03.1932) • Богдан Кордюк (05.1932 — 01.1933) • Степан Бандера (01.1933 — 06.1934) • Осип Мащак (07.1934 — 08.1934) • Олекса Гасин (09?.1934 — 02?.1935) • Лев Ребет (02.1935 — 7.2.1939) • Мирослав Тураш (7.2.1939 — †06.1939) • Володимир Тимчій (06.1939 — †02.1940) • Осип Грицак (03.1940 — 04.1940) | |
| ОУНР (ЗЧ ОУН) | Степан Бандера (02.1940 — 15.10.1959) • Степан Ленкавський (1959—1968) • Ярослав Стецько (1968 — †5.7.1986) • Василь Олеськів (1986—1991) • Ярослава Стецько (1991—2001) • Андрій Гайдамаха (2001 — 13.4.2009) • Стефан Романів (13.4.2009 — 12.2022) • Олег Медуниця (14.12.2022 — досі) | |
| Голови проводу ОУНР на Українських землях | Дмитро Мирон-Орлик (04.1940 — 12.1940) • Іван Климів (12.1940 — 07.1941) • Микола Лебедь (09.1941 — 05.1943) • Роман Шухевич (05.1943 — †05.03.1950) • Василь Кук (07.1950 — 05.1954)… • (посада вакантна) • …Зеновій Красівський (? після 1985 — †20.9.1991) • далі посада поєднана з посадою Голови ОУНР | |
| ОУНЗ (ЗЧ УГВР) | Зенон Матла (02.1954 — 12.1956) • Лев Ребет (12.1956 — †12.10.1957) • Роман Ільницький (10.1957 — ?) • Богдан Кордюк (? — 1979) • Дарія Ребет (1979 — 06.1991) • Анатоль Камінський (06.1991 — 05.2019) | |
| ОУНД | Павло Дорожинський (2005 — †18.3.2015) • Віктор Світайло (2015 — досі) | |