Акіюрі (острів)
Акіюрі | |
---|---|
рос. Остров Анучина, яп. 秋勇留島 | |
Карта | |
Названий на честь | Анучин Дмитро Миколайович |
Географія | |
43°21′59″ пн. ш. 146°00′21″ сх. д. / 43.36641667° пн. ш. 146.00583333° сх. д. | |
Акваторія | Тихий океан, Протока Танфільєва, Радянська протока, Юрій (протока) |
Група островів | Острови Хабомай |
Площа | 2,11 ± 0,01 км²[3] |
Найвища точка | 26 м |
Країна | |
Японія/ Росія | |
Регіон | Префектура Хоккайдо[1]/Сахалінська область[2] |
Район | Немуро[1]/Южно-Курильський міський округ[2] |
Населення | 0 осіб (2010) |
О́стрів Анучина (рос. Остров Анучина; Акію́рі, яп. 秋勇留島, あきゆりとう, МФА: [akʲijuɾʲi toː]) — острів Японського архіпелагу, складова Малої Курильської гряди, один з групи островів Хабомай. Площа — 2,73 км²[4] (3,5 × 1 км[5]). Протяжність берегової лінії — 12,0 км[4]. Найвища точка — 33 м[4]. Росія вважає острів своїм, що знаходиться в Южно-Курильському міському окрузі Сахалінської області; згідно позиції Японії острів входить до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Російська назва — на честь російського антрополога, етнографа і географа академіка Дмитра Анучина[5]; японська назва походить з айнської мови і означає «молодший брат острова Юрі»[4]
Поверхня рівна. На північному березі поселення Анучино[5]. Покритий переважно невисокою рослинністю, переважно бамбуком. Прибережні води багаті на морські ресурси — рибу та ламінарії. Станом на серпень 1945 року на острові проживало 88 японців, які займалися виловом ламінарій та тріски[4].
- ↑ а б Згідно позиції Японії
- ↑ а б Згідно позиції Росії
- ↑ https://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/backnumber/GSI-menseki20210101.pdf — Інститут географії Японії. — С. 83.
- ↑ а б в г д Острови Юрі й Акіюрі // Подорожуймо островами Японії. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 27 вересня 2012.
- ↑ а б в Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 21.
- Акіюрі (острів) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хоккайдо (1): в 2 т. — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987 (яп.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Анучина остров // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 21. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)