Чеджу (острів)

**Чеджу**
Чеджу
кор. 제주도
	Острів Чеджу.
	Карта;
Географія
	33°21′56″ пн. ш. 126°31′41″ сх. д. / 33.365556° пн. ш. 126.528056° сх. д.
Акваторія	Тихий океан
Площа	1826 км²
Довжина	73 км
Ширина	31 км
Найвища точка	г. Галласан, 1950 м
Країна
	Південна Корея
Адм. одиниця	Чеджу
Населення	621 550 осіб (2014);
	Чеджу Чеджу (Республіка Корея)
	Чеджу у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чеджу.

О́стрів Чеджу́ (кор. 済州島, 제주도, Чеджу-до) — найбільший південнокорейський острів вулканічного походження на південному заході від Корейського півострова на межі Жовтого й Східнокитайського морів.

Входить до складу Особливої автономної провінції Чеджу із центром у місті Чеджу. Має площу 1825,5 км², що є 1.83% усієї площі Південної Кореї, найвища точка — 1950 м.^[1] Станом на жовтень 2022 року населення Чеджу становило 678 324 осіб.

Був центром держави Тамна до її анексії Кореєю у 1404 році.

Історія

Чеджу був утворений вулканічними виверженнями приблизно два мільйони років тому в епоху плейстоцену, а на утворений острів заселилася людина приблизно з часів раннього неоліту.^[2]

Держава Тамна

До 15 століття острів був центром королівства Тамна. Немає знайдених історичних записів про заснування або ранню історію острову. Одна легенда розповідає, що три божественні засновники країни Тамна — Го (고), Ян (양) і Бу (부) — створили острів вийшовши з трьох дірок у землі в 24 столітті до нашої ери. Ці отвори, відомі як Самсонхьол (삼성혈), досі збереглися в місті Чеджу.^[3]^[4]

Острів був незалежним королівством під назвою Тамна (що буквально означає «острівна країна»). У 938 році нашої ери Чеджу втратив незалежність, ставши васалом Кореї під керівництвом династії Корьо. У квітні 1330 року, в розпал політичних чисток епохи Юань, останній імператор династії Тоґон-Темур був відправлений у вигнання на цей віддалений острів.^[5] У 1404 році Тхеджон ван Чосону затвердив острів під твердий центральний контроль і поклав остаточний кінець королівству Тамна.

Повстання Чеджу

З квітня 1948 по травень 1949 року на острові сталося повстання Чеджу, під час якого було вбито близько 30 000 людей, а 40 000 втекли до Японії. Робітнича партія Південної Кореї (WPSK) розпочала повстання проти уряду в квітні 1948 року, яке було жорстоко придушене південнокорейським режимом Сінгмана Лі.

У 2003 році Національний комітет з розслідування правди про інцидент у Чеджу 3 квітня назвав цю подію геноцидом. Комісія перевірила 14 373 убитих людей під час повстання, і з'ясувалося, що 86% було вбито силами безпеки, а 14% — повстанцями. Комісія оцінила загальну кількість загиблих приблизно в 30 000.^[6] Інші джерела оцінюють число вбитих у 80–100 тисяч.^[7]^[8] Акт згадки про трагедію карався урядом Південної Кореї побиттям, тортурами та суворими тюремними вироками до середини 1990-х років, після чого уряд Південної Кореї нарешті визнав факт придушення повстання.^[9]

Географія

Чеджу є вулканічним островом вулкану Халласан, який має висоту 1947 метрів та вважається найвищою горою Південної Кореї. Острів має діаметр зі сходу на захід завдовжки приблизно 73 кілометри та 41 кілометр з півночі на південь.^[10] На острові також близько 360 невеликих згаслих вулканів або кратерів.^[11] Наразі багато з них є популярними туристичними пам'ятками.^[12]

На південь від Чеджу розташовані малі острови Марадо та Удо.

Галерея

Беннокдам у Халласані
Гори у Чеджу
Скеля Тепо Чусанджолі
Гора Санбансан
Сонсан-Ільчульбон
Сопчікоджі
Водоспад Чонбан
Детальна мапа острова Чеджу

Примітки

↑ Joshua Calder's World Island Info - Largest Islands of Selected Countries. Worldislandinfo.com. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 25-03-2017.
↑ Woo, Kyung; Sohn, Young; Ahn, Ung; Spate, Andy (January 2013), Geology of Jeju Island, Jeju Island Geopark - A Volcanic Wonder of Korea, Geoparks of the World (closed), т. 1, с. 13—14, doi:10.1007/978-3-642-20564-4_5, ISBN 978-3-642-20563-7
↑ Jeju (Cheju) Island Travel Information: Samseonghyeol. Процитовано 30 July 2014.
↑ Sources of Korean tradition. 2: From the sixteenth to the twentieth centuries / ed by Yong-ho Ch'oe ... with the collaboration of Donald Baker ... and contributions by Martina Deuchler. New York Chichester: Columbia University Press. 2001. ISBN 978-0-231-10566-8.
↑ Kyung Moon Hwang A History of Korea, London: Palgrave, 2010 p. 56.
↑ The National Committee for the Investigation of the Truth about the Jeju 3 April Incident (15 December 2003). "The Jeju April 3 Incident Investigation Report" (PDF). Office of the Prime Minister, Republic of Korea. Archived from the original (PDF) on 21 September 2015. Retrieved 17 August 2015.
↑ Cumings, Bruce (2010), Rapprochement in Postwar History: Implications for North Korea, New Challenges of North Korean Foreign Policy, New York: Palgrave Macmillan US, с. 205—222, ISBN 978-1-349-28797-0, процитовано 26 September 2024
↑ Tucker, Spencer C. (December 2010). The Korean War, 1950–53: from maneuver to stalemate. Korean Journal of Defense Analysis. 22 (4): 421—433. doi:10.1080/10163271.2010.519926. ISSN 1016-3271.
↑ Zelikow, Philip; Johnson, Chalmers (2000). Blowback: The Costs and Consequences of American Empire. Foreign Affairs. 79 (5): 138. doi:10.2307/20049919. ISSN 0015-7120.
↑ Map of Korea (13): Cheju Island. www1.korea-np.co.jp. Процитовано 14 грудня 2024.
↑ 권, 동희, 오름, Encyclopedia of Korean Culture (кор.), Academy of Korean Studies, процитовано 13 July 2024
↑ 김, 태호, 용눈이오름 (龍눈이오름), Encyclopedia of Korean Culture (кор.), Academy of Korean Studies, процитовано 11 July 2024

Джерела та література

Чеджу (острів) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Географічні дані про Чеджу (острів) // OpenStreetMap

[jc4-1] Joshua Calder's World Island Info - Largest Islands of Selected Countries. Worldislandinfo.com. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 25-03-2017.

[2million-2] Woo, Kyung; Sohn, Young; Ahn, Ung; Spate, Andy (January 2013), Geology of Jeju Island, Jeju Island Geopark - A Volcanic Wonder of Korea, Geoparks of the World (closed), т. 1, с. 13—14, doi:10.1007/978-3-642-20564-4_5, ISBN 978-3-642-20563-7

[3] Jeju (Cheju) Island Travel Information: Samseonghyeol. Процитовано 30 July 2014.

[4] Sources of Korean tradition. 2: From the sixteenth to the twentieth centuries / ed by Yong-ho Ch'oe ... with the collaboration of Donald Baker ... and contributions by Martina Deuchler. New York Chichester: Columbia University Press. 2001. ISBN 978-0-231-10566-8.

[A_History_of_Korea-5] Kyung Moon Hwang A History of Korea, London: Palgrave, 2010 p. 56.

[6] The National Committee for the Investigation of the Truth about the Jeju 3 April Incident (15 December 2003). "The Jeju April 3 Incident Investigation Report" (PDF). Office of the Prime Minister, Republic of Korea. Archived from the original (PDF) on 21 September 2015. Retrieved 17 August 2015.

[7] Cumings, Bruce (2010), Rapprochement in Postwar History: Implications for North Korea, New Challenges of North Korean Foreign Policy, New York: Palgrave Macmillan US, с. 205—222, ISBN 978-1-349-28797-0, процитовано 26 September 2024

[8] Tucker, Spencer C. (December 2010). The Korean War, 1950–53: from maneuver to stalemate. Korean Journal of Defense Analysis. 22 (4): 421—433. doi:10.1080/10163271.2010.519926. ISSN 1016-3271.

[9] Zelikow, Philip; Johnson, Chalmers (2000). Blowback: The Costs and Consequences of American Empire. Foreign Affairs. 79 (5): 138. doi:10.2307/20049919. ISSN 0015-7120.

[10] Map of Korea (13): Cheju Island. www1.korea-np.co.jp. Процитовано 14 грудня 2024.

[:0-11] 권, 동희, 오름, Encyclopedia of Korean Culture (кор.), Academy of Korean Studies, процитовано 13 July 2024

[:02-12] 김, 태호, 용눈이오름 (龍눈이오름), Encyclopedia of Korean Culture (кор.), Academy of Korean Studies, процитовано 11 July 2024

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]