Очікує на перевірку

Пастух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Отарник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вівчарські вівці в Патагонії, Аргентина.
«Добрий пастир». Ісуса Христа часто зображають як пастиря, що піклується про свою паству.

Пасту́х, жін. пасту́шка[1], заст. па́стир[2] — особа, яка випасає стадо, череду чи отару домашніх тварин[3]. Іноді уточнюється, про який саме тип пастуха йде мова: кожен з них має свою назву.

Типи пастухів

[ред. | ред. код]

Залежно від виду тварин розрізняють такі типи пастухів:

Пастух у полонині, в обов'язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду — спуза́р[30].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Слово бовгар походить від рум. bouar (boar) — «пастух», утвореного від лат. bovarius — «бичий», «воловий»[9]
  2. Слово «гайдай» походить через рум. haidă від угор. hajto[9]
  1. Пастушка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пастир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Пастух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гуртівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Стадар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Стадник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Табунник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Словник діалектних та маловживаних слів
  9. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  10. Волопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Воловик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Воляр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Чередник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Ватаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Ватажник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Вівчар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Гайдай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Гайдар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Личман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. а б Отарник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Салмаш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  22. Чабан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. Пастух // Словник синонімів української мови. 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
  24. Козар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  25. Свинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Свинопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  27. Гусій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. Гусятник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. Гусівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  30. Спузар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.