Перейти до вмісту

Очеретянка (Пулинська селищна громада)

Координати: 50°30′22″ пн. ш. 28°9′4″ сх. д. / 50.50611° пн. ш. 28.15111° сх. д. / 50.50611; 28.15111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Очеретянка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Пулинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040430230054836
Основні дані
Засноване 1648
Населення 828
Площа 2,885 км²
Густота населення 287 осіб/км²
Поштовий індекс 12013
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°30′22″ пн. ш. 28°9′4″ сх. д. / 50.50611° пн. ш. 28.15111° сх. д. / 50.50611; 28.15111
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Відстань до
обласного центру
55 км
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 104, смт Пулини, Житомирський р-н

старостат — 12013, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Очеретянка, вул. Шевченка, 29

Карта
Очеретянка. Карта розташування: Україна
Очеретянка
Очеретянка
Очеретянка. Карта розташування: Житомирська область
Очеретянка
Очеретянка
Мапа
Мапа

Очеретя́нка[1]село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Пулинської селищної громади. Населення становить 828 осіб.

У селі є музей, Очеретянська ЗОШ 1-11 ст.ім. К. М. Новрузалієва.

У листопаді 2016 року свідки заявили про стадо вовків на околиці лісової галявини в с. Очеретянка, та це не єдине свідчення про вовків в Очеретянському лісі.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Очеретянку датується 1648 роком, коли жителі брали участь у Визвольній війні українського народу проти Польщі. Тоді село належало до Київського полку, а за Андрусівським перемир'ям 1667 року Очеретянка відійшла до Польщі. І тільки після другого поділу Польщі в 1793 році Правобережна Україна, у її складі й Очеретянка, були возз'єднані з Лівобережною Україною в складі Росії. Село було віднесено до Житомирського повіту.

Очеретянка, як і решта навколишніх населених пунктів, належала поміщикам з роду Ілінських. Один з них, Йосип Ілінський, у 1844 році був сенатором, дійсним радником, нагороджений орденами Святого Олександра Невського та Святого Володимира I ступеня. Після смерті графа село перейшло у власність його сина Генріха Ілінського, у якого була дочка Ядвіга. З часом Ядвіга вийшла заміж за поміщика Стецького, якому граф, як посаг за дочку, віддав чимало сіл і серед них Очеретянку.

На початку 20-го століття в Очеретянці налічувалося 114 селянських дворів, число жителів дорівнювало 729 чоловік обох статей. Село входило до Курненської волості. Владу забезпечували 2 мирових посередники, 3 мирових судді та один судовий слідчий.

Колишній орган місцевого самоврядування — Очеретянська сільська рада.

Жителі села

[ред. | ред. код]
  • Бобров Олексій Васильович (1922—1944)
  • Новрузалієв Конагбек Мевланович (1918—1951)
  • Ткачук Петро Леонтієвич — заслужений працівник с\г УРСР
  • Чайківський Микола Олександрович — заслужений агроном УРСР
  • Римська Раїса Омелянівна — заслужений вчитель УРСР
  • Фесенко Леонід Віталійович — заслужений вчитель України
  • Нестерчук Микола Трохимович — Заслужений працівник культури, секретар Всеукраїнського товариства «Просвіта».
  • М. М. Лаврінчук, кавалер ордена Жовтневої революції.
  • Давидюк Володимир Дмитрович (1946—2017) — вчитель історії, краєзнавства.
  • Сидорчук Іван Степанович — житель села, співробітник Наркомату шляхів сполучення, ветеран війни з гітлерівським нацизмом 1940-х рр., розвідник, який пройшов від Сталінграда до Берліна, голова місцевого колгоспу імені Паризької Комуни у повоєнний час.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]