Перейти до вмісту

Александров Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з О. Селезень)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Олександр Александров.
Александров Олександр Іванович
Народження2 (14) лютого 1894
Харків, Російська імперія
Смерть18 вересня 1948(1948-09-18) (54 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
НавчанняХарківське державне художнє училище (1914)
Діяльністьхудожник, графік
ВчительЛюбімов Олександр Михайлович
УчасникПерша світова війна і Громадянська війна в Росії

Олекса́ндр Іва́нович Алекса́ндров (справжнє прізвище Се́лезень; нар. 14 лютого 1894, Харків — пом. 18 вересня 1948, Київ) — український радянський живописець і графік; член Асоціації художників Червоної України у 1924—1938 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 2 [14] лютого 1894(18940214) року в Харкові. У 1909—1912 роках вчився у Харківській декоративній школі, у 1914 році закінчив Харківське художнє училище (вчився в Олександра Любимова)[1].

Учасник Першої світової війни[2]. Під час громадянської війни в Росії перебував у Червоній армії, малював плакати, портрети, оформляв вистави[3]. В 1940-х роках малював плакати, портрети, оформляв книжки[1][3].

Помер в Києві 18 вересня 1948 року[4].

Твори

[ред. | ред. код]
«Ленінський комсомол був i залишається молодим резервом нашоi революцiї. (Сталiн)»
Плакати
  • «Ленінський комсомол був і залишається молодим резервом нашої революції. (Сталін)» (1936)[5].
Станковий живопис
  • «Перший тунгуський партизанський загін на чолі з товаришем Постишевим» (1934—1935);
  • «Тачанка» (1935);
  • серія картин про Миколу Щорса (1936);
  • «Героїчний Донбас у 1919 році» (1937);
  • «Пушкін спалює рукописи» (1937, Національний художній музей України);
  • «Пушкін серед українських селян» (1937);
  • «Нічні маневри» (1938);
  • «Гайдамаки» (1939);
  • «Сибірські партизани», «Хрещення Русі», «Переяславська рада», «1905 рік», «Взяття Лаври в 1918» (усі — 1940-х років);
  • «Узбеки-шахтарі на Ангарі», «22 липня. Бій на заставі», «Льодове побоїще», «Гуцули-партизани в Карпатах», «Старе місто Ташкент» (усі — 1941—1946 роки)[2].
Портрети
  • «Петро Могила» (1939);
  • «Ольга Кобилянська», «Юрій Федькович», «Микола Гоголь», «Михайло Ломоносов» (усі — 1941—1945 роки)[2].

Брав участь у виставках з 1917 року (Севастополь)[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Александров Олександр Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 17 . — ISBN 5-88500-042-5.
  2. ↑ а б в М. Г. Лабінський. Александров Олександр Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
  3. ↑ а б Александров Олександр Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
  4. ↑ За іншими даними помер 21.09.1948 — див. Реєстр імен Українського біографічного словника [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Андрейканіч А. І. Александров Олександр Іванович «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. С. 10. ISBN 966-5467-23-4.
  6. ↑ Александров (Селезень), Александр Иванович // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 1. «Искусство», Москва, 1970. С. 89. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александров_Олександр_Іванович&oldid=43611843