А-135
| 51Т6 (ABM-4 Gorgon) | |
|---|---|
 Малюнок Розвідувального управління Міністерства оборони США пуску ракети SH-08/ABM-3A GAZELLE 53T6 із РЛС з фазованою решіткою Дон-2 на задньому плані | |
| Тип | Протибалістична ракета |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1995 — т. ч. |
| Оператори |  Збройні сили РФ |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Конструкторське бюро «Новатор»[en] |
| Розроблено | 1978 |
| Виготовлення | 1988 |
| Виготовлена кількість | 68 |
| Характеристики | |
| Вага | 33 000 — 45 000 кг |
| Довжина | 19,8 м[1] |
| Діаметр | 2,57 м[1][2] |
| Потужність вибуху | 10 кілотонн ТНТ (42 ТДж) |
| Двигун | 2-ступеневий твердопаливний |
Операційна дальність | 350—900 км[2] |
| Максимальна глибина | 350—900 км |
| Швидкість | 7 (8 600 км/год; 2,4 км/с) |
Пускова платформа | шахтна пускова установка[2][3] |
А-135 у Вікісховищі | |
![link=Дон-2Н[en]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Radar_icon.svg){kind=icon}
А-135 (перейменовано на А-235)[5] (за класифікацією НАТО: ABM-4 Gorgon) — російська система протиракетної оборони, розгорнута навколо Москви для перехоплення боєголовок, що летять на місто або його околиці. Система була розроблена в Радянському Союзі і прийнята на озброєння в 1995 році. Система є наступницею попередньої А-35 і відповідає Угоді про обмеження системи протиракетної оборони 1972 року.[2]
Оператором системи є 9-та дивізія протиракетної оборони, що входить до складу командування ППО і ПРО Військ повітряно-космічної оборони Росії.[6][7]
У доповідній записці з архіву Віталія Катаєва, написаній приблизно в 1985 році, передбачалося, що система «буде завершена в 1987 році для забезпечення захисту від удару 1-2 сучасних і перспективних МБР і до 35 ракет середньої дальності типу Pershing 2».[8]
17 лютого 1995 року система А-135 отримала статус «боєздатної» (прийнятої на озброєння). Вона працює, хоча її компонент 51Т6 було знято з оброєння в лютому 2007 року. Очікується, що її замінить нова ракета (ПРС-1М). На полігоні Сари-Шаган[en] у Казахстані є робоча тестова версія системи.
У листопаді 2017 року було проведено успішне випробування перехоплювача 53Т6. Швидкість цілі до 3 км/с (швидкість 53Т6 — 3 км/с[9]), перевантаження при розгоні — 100 G, маневрування попереднього навантаження — 210 G.[10]
А-135 складається з РЛС бойового управління Дон-2Н[en] і двох типів ракет ПРО. Він отримує дані з широкомасштабної російської радіолокаційної мережі раннього попередження, які надсилаються до командного центру, який потім передає дані відстеження на радар Дон-2Н.[4] РЛС Дон-2Н[en] — це велика РЛС бойового управління з фазованою решіткою з охопленням 360°.[11][12] У 2007 році на дослідному зразку Дон-2НП у Сари-Шагані були проведені випробування для оновлення програмного забезпечення.[12][13]
Російська радіолокаційна мережа раннього попередження складається з:[14]
- Бістатична РЛС раннього попередження з активною фазованою антенною решіткою «Дар'ял»
- РЛС космічного спостереження[en] «Дніпро/Дністр»
- РЛС раннього попередження з фазованою антенною решіткою «Воронеж»
- Супутники раннього попередження УС-КМО, УС-К[en] і ЄКС[en]
- Служби командування, управління, зв'язку та розвідки
Є щонайменше 68 активних пускових установок внутрішньоатмосферних ракет-перехоплювачів малої дальності 53Т6[en] з ядерним зарядом, по 12 або 16 ракет кожна, розгорнутих на п'яти пускових майданчиках. Вони випробовуються приблизно щорічно на полігоні Сари-Шаган[en].[15] Крім того, на двох пускових майданчиках розміщено 16 знятих з озброєння пускових установок позаатмосферних ракет-перехоплювачів великої дальності з ядерним зарядом 51Т6 по 8 ракет у кожній.[4]
| Місце[14] | Координати[4] | Кількість[4][14] | Подробиці |
|---|---|---|---|
| Активні | |||
| Софрино[en] | 56°10′51.97″ пн. ш. 37°47′16.81″ сх. д. / 56.18110° пн. ш. 37.78800° сх. д. | 12 | Розміщено разом з РЛС «Дон-2Н» |
| Литкаріно | 55°34′39.04″ пн. ш. 37°46′17.67″ сх. д. / 55.57751° пн. ш. 37.77157° сх. д. | 16 | |
| Корольов | 55°52′41.09″ пн. ш. 37°53′36.50″ сх. д. / 55.87808° пн. ш. 37.89347° сх. д. | 12 | |
| Сходня[en] | 55°54′04.11″ пн. ш. 37°18′28.30″ сх. д. / 55.90114° пн. ш. 37.30786° сх. д. | 16 | |
| Внуково[ru] | 55°37′32.45″ пн. ш. 37°23′22.41″ сх. д. / 55.62568° пн. ш. 37.38956° сх. д. | 12 | |
| Зняті з озброєння | |||
| Сергієв Посад-15 | 56°14′33.01″ пн. ш. 38°34′27.29″ сх. д. / 56.24250° пн. ш. 38.57425° сх. д. | 8 | Майданчик також використовувався в системі А-35 |
| Наро-Фомінськ-10 | 55°21′01.16″ пн. ш. 36°28′59.60″ сх. д. / 55.35032° пн. ш. 36.48322° сх. д. | 8 | Майданчик також використовувався в системі А-35 |
Наступна система під назвою «Самолет-М» (а нещодавно А-235[en]) використовуватиме новий, звичайний варіант ракети 53Т6, яка буде розгорнута в колишніх шахтних шахтах 51Т6.[16][17][18] Нова ракета ПРС-1М є модернізованим варіантом ПРС-1 (53Т6) і може використовувати ядерні або звичайні боєголовки. Вона може вражати цілі на дальності до 350 км і на висоті до 50 км.[19]
-
Шустерна установка ПРО під снігом, на задньому плані транспортер для ракети 53Т6 -
Транспортер для ракети 51Т6 -
РЛС протиракетної оборони «Дон-2Н»
- Головний центр попередження про ракетний напад[en]
- ПРО А-35
- А-235[en]
- Ground-Based Midcourse Defense
- ↑ а б 51T6. www.astronautix.com (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ а б в г Система А-135 ракета 51Т6 - ABM-4 GORGON - MilitaryRussia.Ru — отечественная военная техника (после 1945г.). militaryrussia.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Шон О'Коннор (12 грудня 2009). Russian/Soviet Anti-Ballistic Missile Systems (англ.): 1. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ а б в г д Шон О'Коннор (2012). Russian/Soviet Anti-Ballistic Missile Systems (англ.). Air Power Australia. с. 1. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ Алєксєй Арбатов; Владімір Дворкін; Петр Топичканов; Тун Чжао; Лі Бін (2017). ENTANGLEMENT AS A NEW SECURITY THREAT: A RUSSIAN PERSPECTIVE. Entanglement (англ.): 11—46.
- ↑ Air space defence troops (англ.). Warfare. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 17 червня 2012.
- ↑ Алєксандр Стукалін (Травень 2012). Russian Air and Space Defense Troops: Gaping Holes. Moscow Defense Brief (англ.). Centre for Analysis of Strategies and Technologies (2). Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 17 червня 2012.
- ↑ Павел Подвіг (23 жовтня 2012). Very modest expectations: Performance of Moscow missile defense. Russian Strategic Nuclear Forces (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
- ↑ Эксперты рассказали о возможностях новой российской ракеты ПРО (рос.). 24 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
- ↑ Обнародовано видео испытаний новой российской противоракеты (рос.). 24 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
- ↑ Don-2NP Pill Box (англ.). Global Security. Архів оригіналу за 13 червня 2007. Процитовано 12 червня 2007.
- ↑ а б Павел Подвіг (29 грудня 2007). Russia is modernizing the Don-2N radar. Russian Strategic Nuclear Forces (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 1 лютого 2012.
- ↑ Олег Бухарін; Тімур Кадишев; Євген Мясніков; Павел Подвіг; Ігор Сутягін; Максим Тарашенко; Боріс Железов (2001). Павел Подвіг (ред.). Russian Strategic Nuclear Forces (англ.). Кембридж, Массачусетс: MIT Press. ISBN 0-262-16202-4.
- ↑ а б в Павел Подвіг (30 січня 2012). Early Warning (англ.). Russian Strategic Nuclear Forces. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 24 березня 2012.
- ↑ Павел Подвіг (20 грудня 2011). Test of a missile defense interceptor. Russian Strategic Nuclear Forces (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ Яна Гонкова (Квітень 2013). Current Developments in Russia's Ballistic Missile Defense (PDF) (англ.). Інститут Джорджа К. Маршалла. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ A-235 Samolet-M (англ.). Інститут Джорджа К. Маршалла. n.d. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Russia Revamps Missile Defenses Around Moscow (англ.) [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.] Москва, 17 вересня 2012 (РИА Новости)
- ↑ @DFRLab (1 грудня 2017). #PutinAtWar: New Russian Anti-Ballistic Missile (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
- Test launch, Function (video) (рос.), RU, 2011.
- DON-2N photos, Military legacy of the USSR (англ.), English Russia, 29 грудня 2012.