Енгельгардт Павло Васильович
Павло Васильович Енгельгардт | |
---|---|
Народився | 1798 Російська імперія |
Помер | 1849 |
Громадянство | Російська імперія |
Діяльність | військовий |
Військове звання | полковник |
Конфесія | православний |
Рід | Енґельгардти |
Батько | Енгельгардт Василь Васильович |
Мати | NN[d][1] |
У шлюбі з | Софія Григоріївна |
Діти | Василь Павлович Енгельгардт |
Павло Васильович Енгельгардт (рос. Энгельгардт Павел Васильевич; 1798–1849) — російський дворянин і офіцер німецько-балтійського походження, представник розгалуженого роду Енгельгардтів. Поміщик Тараса Шевченка.
Позашлюбний син Василя Васильовича Енгельгардта, племінника князя Потьомкіна. Енгельгардти входили до четвірки найбагатших родин України[2]. Павло Енгельгардт успадкував від батька більше трьох мільйонів грошима та й ще тільки на Київщині 18000 кріпаків.
З 1821 року служив ад'ютантом у фельдмаршала Олександра Римського-Корсакова, віленського губернатора.
У 30 років став полковником лейб-гвардії Уланського полку.
1831 року переїхав до Петербурга, де служив ад'ютантом принца Олександра Вюртембергського, керівником шляхів сполучення.
16 жовтня 1832 року вийшов у відставку.
Був одружений зі Софією Григорівною (до шлюбу Ґотард-Ґергард, 1804–1875), що походила з балтійських німців. Мав двох синів Василя та Григорія.
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Сиротенко В. Чому Тарас не хотів згадувати про перше кохання. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 25 листопада 2019.
- Жадько В. Шевченків ВІльно.-К.,2012.-С.58.
- Жадько В. Київська земля — Тарасова — колиска.-К.,2017.-С.95.
- Wilno i ziemia wileńskia, Wilno, 1936.
- Тихонова А. В. Род Энгельгардтов в истории России XVII—XX вв. — Смоленск: СГПУ, 2001.
- Павло Васильович Енгельгардт // Ці люди жили в Вільнюсі (рос.)
- А. В. Тихонова. Он сохранил нам подлинного Глинку[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 36-40. [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]