Плоскуха просяна
Плоскуха просяна | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Echinochloa frumentacea Link, 1827 | ||||||||||||||||||||
Синоніми[1] | ||||||||||||||||||||
* Echinochloa colona var. frumentacea (Link) Ridl.
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Echinochloa_frumentacea_MHNT.BOT.2013.22.37.jpg/220px-Echinochloa_frumentacea_MHNT.BOT.2013.22.37.jpg)
Плоскуха просяна, пайза[2] (Echinochloa frumentacea) — вид трав'янистих рослин з родини злакових (Poaceae).
Однорічна рослина з добре розвиненою мичковатою кореневою системою. Стебла прямі, гіллясті біля основи, 50-175 см заввишки. Листя плоске, широколінійне, 2-4 см завширшки, із зазубринами на краях.
Суцвіття — багатоколоскові густі волоті, 7-25 см завдовжки, овальної, пірамідальної або яйцеподібно-загостреної, із загостреною верхівкою і по черзі розташованими гілочками. Колоски дрібні, зібрані по 2-4 штук на короткій загальної ніжці, двоквіткові, верхня квітка розвинена, нижня — зародкова.
Зернівка овальна, 1,7-3,5 мм завдовжки, укладена в блискучі зеленуваті або попелясто-сірі квіткові луски. Вага 1000 насінин 2-3,5 г.
Батькивщиною пайзи є Східна Азія: Китай, Корея, Японія. Культивується переважно в Південній Азії: Індія, Пакистан, Непал.
В Південній Азії зерно пайзи використовується в їжу бідними верствами населення. Також пайзу споживають під час релігійних постів. Також зерно є кормом для птиці, а солома — для худоби. Іноді зерно використовується для виробництва пива.
В Україні пайза не має широкого вжитку, хоча досліджується в деяких селекційних установах. Зокрема, в Україні виведено два сорти пайзи: Лебедина 2 (Інститут сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук та Надія (Інститут землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук)[3].
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Echinochloa frumentacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
![]() |
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |