Палац Терещенків у Червоному
Палац Терещенків у Червоному | |
---|---|
![]() | |
49°57′27″ пн. ш. 28°52′50″ сх. д. / 49.9575° пн. ш. 28.880527777778° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Червоне ![]() |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України[1] і пам'ятка архітектури місцевого значення України ![]() |
Клієнт | Адольф Грохольський |
Стиль | неоготика ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Палац Ґрохольських-Терещенків — палац в смт Червоне Бердичівського району Житомирської області збудований в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського (1797—1863), що володів селом.
Спочатку це був симетричний триповерховий палац, в плані — витягнутий чотирикутник з восьмибічною вежею на головному фасаді та двома чотирибічними вежами, які прилягають до бічних фасадів. Дві «замкові» вежі (одна двоповерхова, друга — одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Неподалік в неоготичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також — велика зала для балів з двома венеційськими кришталевими люстрами. Від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого[2].
Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, який помер в 1863 році, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивілів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала. Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.
Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом — декоративні газони. У власності Терещенків, палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.
Після перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Проте, являючись свободолюбними, діти розбіглися, а будинок підпалили[3]. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю й хоча згодом, зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри було втрачено назавжди.
Десь до кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною[4]. Крадії винесли все, що можна винести, навіть позбивали кахель з підлоги.
Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового УПЦ МП[5].
Станом на 2021 рік будівля перебуває у напівзруйнованому стані. Палац входить до реєстру культурної спадщини місцевого значення. За словами чиновників, якщо замок повернути у власність громади — можна буде домогтись того, щоб він став культурною спадщиною Національного рівня і був відреставрований. У палаці регулярно проводяться екскурсії[6].
В серпні 2023 року Господарський суд Житомирської області повернув у державну власність будинок-садибу Терещенків[7][8].
![]() |
![]() |
![]() | ||||
Фасад | Фасад | Зі сторони | В середині |
- ↑ https://suspilne.media/134199-na-zitomirsini-namagautsa-povernuti-zamok-groholskih-teresenkiv-u-vlasnist-gromadi/
- ↑ Історія балів на Житомирщині Житомир (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
- ↑ зі слів монашки
- ↑ Сайт Сергія Клименка
- ↑ Пам'ятки України
- ↑ На Житомирщині намагаються повернути замок Грохольських-Терещенків у власність громади. Суспільне. 27 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Суд повернув державі палац Терещенків на Житомирщині, що належав УПЦ МП
- ↑ Суд повернув державі палац Терещенків на Житомирщині
![]() |
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |