Паліїв Омелян Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Паліїв Омелян)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омелян Паліїв
 Сотник
Загальна інформація
Народження20 серпня 1888(1888-08-20)
с. Звенигород, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть4 січня 1938(1938-01-04) (49 років)
м.Саратов
Військова служба
ПриналежністьЗУНР ЗУНР
Рід військ УГА
Війни / битвиУкраїнсько-польська війна
Українсько-радянська війна

Паліїв Омелян (20 серпня 1888, с. Звенигород, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 4 січня 1942, м. Саратов) — український студентський та військовий діяч, сотник УГА, згодом комуніст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 20 серпня 1888 в селі Звенигород Бібрського повіту у сім'ї священника Івана Палія та письменниці Ісидори Навроцької.

Протягом 1898—1906 навчався у Станіславській гімназії, згодом вивчав право у Львівському університеті. Брав активну участь у боротьбі за український університет в 1910 році та був заарештований, а у наступному році був опинився на лаві підсудних на «процесі-101».

З 1913-го проходив адвокатську практику у Львові та Калуші. Був членом радикальної партії.

Учасник Першої світової війни в складі армії Австро-Угорщини, воював на Сербському та Італійському фронтах.

З листопада 1918 в УГА. Служив в окружній військовій команді у Коломиї, брав участь у Чортківській офензиві. Від грудня 1919 член ревкому УГА у Вінниці, а з лютого 1920 комісар польового штабу Червоної УГА, згодом входив до Галицького революційного комітету КП(б)У. Допогав звільненню багатьох галичан з більшовицького полону, зокрема з концтабору в с. Кожухово поблизу Москви. У серпні—вересні 1920 комісар військових справ, а згодом співробітник судового відділу Галревкому в Тернополі, відступив разом з військами Червоної армії.

У 1925 переїхав до Москви, а з 1932-го перевівся до Саратова, де працював економістом обласної бази «Росшвейзбуту».

Заарештований 7 листопада 1937 року, розстріляний 4 січня 1938.[1] Дружина та діти були заслані до Казахстану.

Родина

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кобута С, Кобута Л. Паліїв Омелян Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 223 (українською). ISBN 978-966-2067-65-1.

Джерела

[ред. | ред. код]