Cyperus papyrus
| Cyperus papyrus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Смикавець (Cyperus) |
| Вид: | C. papyrus
|
| Біноміальна назва | |
| Cyperus papyrus L., 1753
| |
| |
| Поширення виду | |
Папірус[1][2] (Cyperus papyrus), також смикавець папірник[3] — трав'яниста багаторічна болотяна рослина родини осокових (Cyperáceae).
Висока рослина (до 4-5 м) з майже безлистими пагонами діаметром до 7 см. На кінці кожного стебла розташований пучок яскраво-зелених стебел довжиною 10-30 см, які розгалужуються на 3-5 променів другого порядку.
Болотяній рослині необхідні умови, що нагадують її життя на берегах Нілу тропічної Африки, і тому горщик, в якому вона росте, наполовину опускають в посудину з водою (не слід поміщати папірус під воду цілком.)[4]. Можна опустити в акваріум частину горщика або витягнуті з горщика коріння, — вони добре розростаються у воді і дають велику кількість пагонів, в деяких випадках до шістдесяти[4]. Для кращого росту у воду додають живильні розчини (по рецепту традесканції[4]).
На дні акваріума під шаром піску повинен бути перегнійний — дерновий і торф'янистий — ґрунт[4]. На початку зими горщик виймають з води і поливають (знизу, з піддонника) рідко і помірно; у лютому папірус пересаджують в свіжу землю і знову ставлять у воду[4]. Ґрунт у горщику поливають гнойовою рідиною (25 грамів коров'ячого гною на один літр води)[4]. Папірус тримають в теплі, не нижче 16 °C, і ставлять на сонячне вікно. Всі засохлі листя обрізають[4].
При належному догляді папірус в квітні — травні зацвітає, після чого старе листя починає сохнути, а на зміну їм з'являється нове[4]. Без сонця рослини не ростуть і не розцвітають.
Якщо вдасться отримати насіння папірусу, то їх висівають в сиру дернову землю з піском. Перший час сходи заливають водою[4]. Рослину можливо розмножити без насіння: зрізають мутовку листків і поміщають на поверхню води акваріума або кладуть на вологий пісок, прикривши банкою — зі сплячих бруньок в пазухах листків виростуть молоді рослинки.[4].
При пересадці великі кущі папірусу можна розділити на два або на чотири[4].
Поширеніший і особливо добре росте в кімнатах інший вид папірусної рослини, трохи меншого розміру — циперус альтерніфоліус — черговолистковий (Cyperus alternifolius) з острова Мадагаскару[4].
Рослина походить з Африки.
Осока папірусна (і близькі види) має дуже довгу історію використання людиною, зокрема стародавніми єгиптянами — як джерело папероподібного матеріалу папірусу. Частини рослини можна вживати в їжу. На півдні Африки крохмалисті кореневища і стебла їдять сирі або варені.[5] З плавучих стебел можуть бути зроблені в човни. В наш час[коли?] часто культивується як декоративна рослина.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — С. 57. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- ↑ Раковський, І. (гол. ред.). Українська загальна енциклопедія. — Львів-Станиславів-Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2. — С. 984.
- ↑ Раковський, І. (гол. ред.). Українська загальна енциклопедія. — Львів-Станиславів-Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 3. — С. 133.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н (рос.) Верзилин Николай Михайлович «Путешествия с домашними растениями» — М.: Детгиз, 1949. — 297с.
- ↑ Cyperus papyrus | PlantZAfrica. pza.sanbi.org. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 11 липня 2019.
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |