Перейти до вмісту

Паризька мирна угода (1815)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паризька мирна угода
Типмирна угода
Підписано20 листопада 1815
МісцеПариж
ПідписантиРосійська імперія, Сполучене Королівство, Австрійська імперія, Королівство Пруссія і Перша французька імперія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Паризький мирний договір 1815 — мирна угода між учасниками сьомої антифранцузької коаліції (Росією, Великою Британією, Австрією і Пруссією) і Францією, в якій повторно була відновлена влада Бурбонів.

Угода підписана в Парижі 20 листопада 1815 р. В літературі іноді фігурує як за Друга Паризька угода на противагу Першій Паризькій угоді від 30 травня 1814 р.  

Основні положення та історичне значення угоди

[ред. | ред. код]

На відміну від угоди 1814 р., цей договір передбачав збереження Францією кордонів 1790 р., що позбавляло її ряду важливих стратегічних районів (Філіпвіль, Саарлуї та ін.). Франція зобов'язалася також виплатити контрибуцію в 700 млн франків. Територія Франції підлягала окупації строком від 3 до 5 років 150-тис. армією союзників, які повинні були зайняти північно-східну лінію французьких фортець. Забезпечення окупаційних військ покладалось на Францію.

За Другою Паризькою угодою від 20 листопада 1815 р. Монако було передано під протекторат Сардинського королівства[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кривонос Р. А. Князівство Монако в європейській системі міжнародних відносин [Електронний ресурс] // Міжнародні відносини. Серія «Політичні науки». — № 14. — 2017. — Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3074 [Архівовано 2017-08-31 у Wayback Machine.].

Література

[ред. | ред. код]
  • Дебидур А. Дипломатическая история Европы. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. — Т. 1. — С. 87-104 (рос.)
  • В. В. Копійка. Паризький мирний договір 1815 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4