Пасєка Віктор Степанович

Віктор Пасєка
Віктор Пасєка;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	8 червня 1965 ; Мончинці, Красилівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	18 березня 2021 (55 років) ; Південне, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна ; (кульове поранення)
Поховання	Хмельницький
Військова служба
Роки служби	2018—2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	109-й ОГШБ; 10 ОГШБр
Війни / битви	Війна на сході України ;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пасєка.

Ві́ктор Степа́нович Пасє́ка (8 червня 1965(19650608) року, с. Мончинці, Красилівський район, Хмельницька область — 18 березня 2021 року, смт Південне, Бахмутський район, Донецька область) — молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 2-ї гірсько-штурмової роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

Проживав у Хмельницькому, де працював водієм тролейбуса в місцевому підприємстві «Хмельницькелектротранс». 12 вересня 2018 року призваний Хмельницьким обласним військоматом на контрактну службу.

Учасник Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2018 року. Спочатку служив як мінометник, згодом — командир відділення. Контракт добігав кінця в серпні 2021 року.

Загинув 18 березня 2021 року, близько 12-ї години, під час масованого обстрілу позицій українських Збройних сил, внаслідок кульового поранення голови.

Похований 21 березня, на Алеї Слави хмельницького міського цвинтаря^[1]. Залишилися донька та двоє онуків.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 149/2021 від 7 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].

Див. також

Примітки

↑ Хмельницький попрощався із загиблим на Донбасі військовим. glavcom.ua. Процитовано 11 квітня 2021.
↑ Указ Президента України №149/2021 «Про відзначення державними нагородами України». www.president.gov.ua. Процитовано 11 квітня 2021.

Джерела

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Хмельницький попрощався із загиблим на Донбасі військовим. glavcom.ua. Процитовано 11 квітня 2021.

[2] Указ Президента України №149/2021 «Про відзначення державними нагородами України». www.president.gov.ua. Процитовано 11 квітня 2021.

[1]

[2]