Пітайо патагонський
Пітайо патагонський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Colorhamphus parvirostris (Gould & Gray, GR, 1839) | ||||||||||||||||
Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Myiobius parvirostris Ochthoeca parvirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Піта́йо патагонський[2] (Colorhamphus parvirostris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Чилі і Аргентині. Це єдиний представник монотипового роду Патагонський пітайо (Colorhamphus)[4].
Довжина птаха становить 12-13,5 см, вага 10,7-13 г. Голова темно-коричнювато-сіра, скроні сіруваті. Тім'я і верхня частина тіла оливково-коричневі. Горло і груди сірі, решта нижньої частини тіла сіруваті з жовтуватим відтінком. Крила чорнувато-коричневі, коричневі покривні пера крил формують на крилах дві коричневі смуги. Хвіст чорнувато-коричневий. Очі карі. Дзьоб чорний, корткий і тонкий. Лапи чорні.
Патагонські пітайо гніздяться в Патагонських Андах (в Чилі на південь від Арауканії, в Аргентині на південь від Неукена і Ріо-Негро) та на Вогняній Землі. Взимку частина популяції мігрує на північ, досягаючи Кокімбо. Патагонські пітайо живуть в помірних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, а також насінням і дрібними плодами[5]. Сезон розмноження триває з листопада по лютий. Гніздо відкрите, розміщується в чагарниках або на дереві. В кладці 3-4 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Colorhamphus parvirostris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Chesser, R.T.; Marin, M. (1994). Seasonal distribution and natural history of the Patagonian tyrant (Colorhamphus parvirostris) (PDF). Wilson Bulletin. 106: 649—667.
- ↑ McGehee, S.M. (2007). Consumption of leñadura (Maytenus magellanica) seeds by three primarily insectivorous bird species. Anales del Instituto de la Patagonia (Chile). 35 (1): 71—73.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |