Педро I (король Кастилії)
Педро I Pedro I | ||
| ||
---|---|---|
1350 — 1369 | ||
Попередник: | Альфонсо XI | |
Наступник: | Енріке II | |
Народження: |
30 серпня 1334 Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія[1] | |
Смерть: |
23 березня 1369 (34 роки) Монтьєль, Іспанія | |
Причина смерті: | різана рана | |
Поховання: | Capilla Real de la catedral de Sevillad | |
Країна: | Кастильська Корона | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | Бургундська | |
Батько: | Альфонсо XI | |
Мати: | Марія Португальська | |
Шлюб: | Марія Падільська[2], Бланка Бурбонська[2], Хуана де Кастро, Teresa de Ayalad[2] і Isabel de Sandovald | |
Діти: | 6 синів та 4 доньки (від коханок) | |
Педро I (30 серпня 1334 — 23 березня 1369) — король Кастилії (1350—1366, 1367—1369). Представник кастильської Бургундської династії. Прізвиська — Жорстокий, Справедливий.
Походив з Бургундської династії. Син Альфонсо XI, короля Кастилії та Леону, й Марії Португальської. У дитинстві провів більше часу у Севільї.
Після смерті батька у 1350 році стає королем. Втім спочатку фактичними володарями стали Марія Португальська та її коханець Хуан Альфонсо де Альбукерке, який дав погану пораду помститися коханці Альфонсо XI Елеонорі Гузман, а також його 6 синам від неї. Спочатку він заарештував двох з них — Енріке, графа Трастамарського, та Фадріке, магістра Ордену Сантьяго. Втім, невдовзі помилував. Водночас Педро I став проводити політику щодо більшої централізації країни, протидіяв аристократам. Зокрема, 1351 року домігся приєднання до королівського домену значних володінь родини Лара у Біскайї.
Водночас Педро I намагався спиратися на торговельно-промислові кола значних міст країни. Для цього під час кортесів у 1351–1352 роках надав їм низьку привілеїв. Під час кортесів 1356 року за ініціативи Педро I були поліпшенні закони стосовно виконання правосуддя, прийнятті постанови для розвитку торгівлі, сільського господарства та тваринництва.
Діяльність короля щодо посилення ролі міст викликала невдоволення знаті та вищого духівництва. Цим вирішив скористатися Енріке, граф Трастама, створивши в Астурії напівнезалежне графство. Він сподівався звідси почати повстання проти Педро I. В 1353 році виник конфлікт з Францією за посаг дружини короля — Бланки де Бурбон. Її родина не виконала умови шлюбного договору. Тому Педро I відправив Бланку де Бурбон до замку в Толедо. Це спричинило невдоволення Франції, спротив Хуана де Альбукерке, повстання знаті у Толедо.
Цим конфліктом скористались граф Трастама, його брати Фадріке й Телло. Водночас повстав Альбукерке. У 1355 році Педро I захопив Толедо, а у 1356 році Торо. Тут він полонив інфанта Фадріке. Енріке Трастамарський втік до Арагону й зрештою спонукав Педро IV Арагонського до війни з Кастилією. Ця війна тривала до 1366 року. Спочатку Педро I зміг завдати поразки ворогам. У 1358 спустошив західні землі Арагону. У 1359 році стратив матір графа Трастамара Елеонору Гузман та своїх братів Хуана, Педро та Фадріке.
У 1360 році Енріке Трастамарський знову вторгся до Кастилії. Значна частина знаті перейшла на його бік. В той же час король Педро I посилив респресії проти неї. Разом з тим Педро I зумів відбити наступ ворогів.
Складним становищем Кастилії вирішив скористатися емір Гранади, який у 1361 році напав на Педро I. Ця війна тривала з перемінним успіхом до 1363 року, коли нарешті кастильці змусили ворога відступити у свої володіння. Водночас король Кастилії почав активний наступ на Арагон, вщент розбивши армію короля Педро IV й зайнявши значну частину Арагонського королівства у 1364 році.
У 1366 році Енріке Трастамарський, отримавши війська з Франції на чолі з Бертраном дю Гекленом та Жаном Бурбоном, графом Ла-Марським, рушив на короля Педро I, змусивши того тікати до Байонни. Тут він отримав поміч від Едуарда «Чорного принца». Навзаєм Педро I обіцяв грошову винагороду та значну частину Біскайї. 3 квітня 1367 року у битві при Нахері війська Педро I та «Чорного принца» розбили армію Енріке Трастамарського. Втім Педро I не виконав зобов'язання перед Едуардом «Чорним принцом», й той залишив короля Кастилії. В цей момент знову вторгся до Кастилії Енріке й у 1369 році взяв Педро I в облогу у замку Монтьєль. Проте вороги не зуміли втримати фортецю. Тоді, ввівши в оману Педро I, Енріке влаштував тому засідку й зрадливо наказав вбити свого зведеного брата, що й відбулося 23 березня.
- Дружина: Хуана де Кастро (?—1374) — донька Педро де Кастро, кастильського мажордома.
- Хуан (1355—1405) — кастильський інфант, позбавлений прав на престол рішенням кортесів.
- Díaz Martín, Luis Vicente: Pedro I el Cruel (1350–1369). 2ª ed. Gijón: Trea, 2007. ISBN 978-84-9704-274-3
- Miguel A. Ladero Quesada: Peter I. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 6, Artemis & Winkler, München/Zürich 1993, ISBN 3-7608-8906-9, Sp. 1928–1929.
́ Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педро I (король Кастилії)
Cawley, Charles, Castile & Leon, counts & kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy