Перейти до вмісту

Перт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Перт (Австралія))
Місто
Перт
англ. Perth
Прапор Герб

Координати 31°57′11″ пд. ш. 115°51′32″ сх. д.H G O

Країна Австралія Австралія
Штат Західна Австралія
Дата заснування 1829
Площа 6,417 км²
Висота центру 2 м
Водойма Суон, Індійський океан
Населення 1 972 358 чол.  (2013)
Густота населення 285.5  осіб/км²
Міста-побратими Ченду (2010)[1]
Часовий пояс UTC+8, влітку UTC+9
Телефонний код 0852[2][3], 0853[2][3], 0854[2][3], 08610[2][3], 08611[2][3], 08612[2][3], 08614[2][3], 08615[2][3], 08616[2][3], 08618[2][3], 08621[2][3], 08622[2][3], 08623[2][3], 08624[2][3], 08625[2][3], 08626[2][3], 08627[2][3], 08628[2][3], 08631[2][3], 08632[2][3], 08633[2][3], 08635[2][3], 08636[2][3], 08637[2][3], 08638[2][3], 08640[2][3], 08642[2][3], 08643[2][3], 08644[2][3], 08645[2][3], 08646[2][3], 08647[2][3], 08648[2][3], 08650[2][3], 08654[2][3], 08655[2][3], 08920[2][3], 08921[2][3], 08922[2][3], 08923[2][3], 08924[2][3], 08925[2][3], 08926[2][3], 08927[2][3], 08928[2][3], 08931[2][3], 08932[2][3], 08933[2][3], 08934[2][3], 08935[2][3], 08936[2][3], 08937[2][3], 08938[2][3], 08941[2][3], 08942[2][3], 08943[2][3], 08944[2][3], 08945[2][3], 08946[2][3], 08947[2][3] і 08948[2][3]
GeoNames 2063523
OSM 2316598 ·R (Західна Австралія)
Офіційний сайт perth.wa.gov.au
Перт. Карта розташування: Австралія
Перт
Перт
Перт (Австралія)
Перт. Карта розташування: Західна Австралія
Перт
Перт
Перт (Західна Австралія)
Мапа

Перт (англ. Perth) — місто, столиця штату Західна Австралія. Населення: 1,477 млн осіб (2005). Перт — четверте за населенням місто Австралії після Сіднея, Мельбурна і Брисбена. У Перті мешкає майже 75 % населення всього штату Західної Австралії.

Станом на 2012 рік Перт займав 9-е місце серед найзручніших для життя міст світу, згідно з оцінкою журналу The Economist[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Першими європейцями, які прибули на Західне узбережжя Австралії 1696 року, були голландці на чолі з капітаном Флемінгом. Вони висадилися в гирлі річки, де жили чорні лебеді, на вшанування яких вона була названа Свон (Swan River). Проте поселення було побудоване лише 133 роки згодом англійцями. Неймовірна віддаленість західного узбережжя Австралії від перших поселень на сході викликала в англійців побоювання, що за бажання на цих безлюдних територіях легко можуть заснувати поселення французи чи голландці. Тому в травні 1829 року капітан Чарлз Фріментл, висадившись у гирлі річки Свон, проголосив усю навколишню територію материка, не включаючи Новий Південний Уельс, власністю Великої Британії. У червні того року кораблі капітана Джеймса Стерлінга[en] привезли перших переселенців і заснували поселення, котре виросло згодом у місто. Утім, спочатку колоністи їхали сюди неохоче — занадто віддалена від усього світу була ця колонія. І тільки через 20 років загроза зникнення через брак людей перестала висіти над новою колонією.

Передісторія

[ред. | ред. код]

Перед європейським поселенням область була населена людьми Веджук протягом понад 40 000 років, цьому служить доказом археологічні пошуки на Верхній Річці Свон. Ці аборигени зайняли південно-західний кут Західної Австралії, займаючись мисливством. Область, де зараз стоїть Перт, аборигенами, що жили там під час їх першого контакту з європейцями в 1827, була названа Бурлу.

Ізоляція

[ред. | ред. код]

Перт — одне з найізольованіших великих міст у світі. Найближче місто з населенням більше 100 000 осіб — Аделаїда, знаходиться на відстані 2130 км. Тільки Гонолулу (населення 374 660 осіб) є більш ізольованим, тому що знаходиться на відстані 3 841 км від Сан-Франциско.

Перт географічно ближче до Ділі в Східному Тиморі (2 785 км) і Джакарти в Індонезії (3 002 км), ніж до Сіднею (3,291 км), Брисбена (3 604 км) або Канберри (3 106 км).

Транспорт

[ред. | ред. код]

У місті існує схожа на метрополітен система приміських залізничних ліній, що має невелику підземну ділянку.

Клімат

[ред. | ред. код]

Літо в основному жарке й сухе, триває з грудня по березень. Лютий — це найжаркіший місяць. У свою чергу зима — досить волога і прохолодна. Така погода робить Перт класичним прикладом середземноморського клімату. Літо позбавлене дощів, з випадковими короткими грозами. Найвища температура в 46,2° С була зареєстрована 23 лютого 1991 року. Часто влітку в другій половині дня з південного заходу дме морський бриз, також відомий як «Фрімантлський доктор», замінюючи собою гарячі північно-східні вітри. У такі дні температура падає нижче 30 градусів через кілька годин після зміни вітру. Перт — дуже сонячне місто для середземноморського клімату, 2800 — 3000 годин на рік тут світить сонце.

Зими — відносно прохолодні і вологі. Найбільша кількість опадів випадає між травнем і вереснем. Найнижча температура в -0,7° С була зареєстрована 17 червня 2006 року.

Хоча більша частина дощів випадає взимку, рекорд був зареєстрований 9 лютого 1992 року, коли випало 120,6 мм опадів. Структура дощів в Перті і південної частини Західної Австралії сильно змінилася в середині 1970-х років. Відбулося значне зменшення зимових опадів і збільшення кількості гроз в літні місяці.

Клімат Перта
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C
45,8 46,2 42,4 37,6 34,3 28,1 26,3 27,8 32,7 37,3 40,3 44,2 46,2
Середній максимум, °C 30,5 31,3 29,5 25,5 22,4 19,3 18,4 18,8 20,1 22,8 26,2 28,7 24,5
Середня температура, °C 24,2 24,7 23,0 19,5 16,6 13,9 13,1 13,4 14,8 17,0 20,2 22,4 18,6
Середній мінімум, °C 17,8 18,0 16,4 13,5 10,7 8,5 7,8 8,0 9,5 11,2 14,1 16,1 12,6
Абсолютний
мінімум, °C
8,9 8,7 6,3 4,1 1,3 −0,7 0,0 1,3 1,0 2,2 5,0 7,9 −0,7
Температура
води, °C
23 23 22 22 20 20 19 19 19 19 21 21 21
Джерело: Бюро метеорології[5][6]

Населення

[ред. | ред. код]

Перт — четверте за чисельністю населення місто Австралії, яке обігнало Аделаїду за населенням 1984 року[9]. 2016 року в столиці проживало 1 943 858 жителів (50,4 % — чоловіки, 49,6 % — жінки)[10].

Населення міста переважно європейського походження. Місто заснували британські та ірландські поселенці. І донині серед жителів Перта, які народилися за кордоном, переважають вихідці з Великої Британії.

Етнічний склад Перта змінився в другій половині 20-го століття, коли в місто прибуло дуже багато іммігрантів з континентальної Європи. Оскільки Фрімантл був першим портом в Австралії, куди заходили кораблі з Європи в 1950-х і 1960-х роках, у Перті і Фрімантлі з'явилося багато італійців, греків, голландців, німців, хорватів і португальців. Особливо сильною була імміграція з Італії, внаслідок чого відкрилося безліч італійських ресторанів і магазинів. У Перті також є невелика єврейська громада, яка налічувала 5 082 осіб 2006 року, громада складається переважно з емігрантів зі Східної Європи та Південної Африки.

Ще одна недавня хвиля іммігрантів включає білі меншини з Південної Африки. Південноафриканські жителі наздогнали за чисельністю народжених в Італії 2001 року. До 2006 року в Перті проживало 18 825 південноафриканців, або 1,3 % населення міста. Багато африканерів і англо-африканців емігрували в Перт у 1980-х і 1990-х роках, причому фраза «упаковка для Перта» стала асоціюватися з південноафриканцями, які вирішили емігрувати за кордон, іноді незалежно від місця призначення. У результаті місто було назване «австралійської столицею південноафриканців у вигнанні». Причиною того, що Перт став настільки популярний серед білих південноафриканців, називають великі площі вільної землі і трохи тепліший клімат у порівнянні з іншими великими австралійськими містами, середземноморський клімат Перта нагадує клімат Кейптауна.

З кінця 1970-х років посилилася імміграція з В'єтнаму, Малайзії, Індонезії, Таїланду, Сінгапуру, Гонконгу, материкового Китаю і Індії. У Перті 2006 року налічувалося 53 390 осіб китайського походження — 2,9 % населення міста.

Індійська громада включає значну кількість парсів, які емігрували з Мумбаї (Бомбея). Число осіб, що народилися в Індії, склало 14 094 або 0,8 % згідно з переписом 2006 року. У Перті також знаходиться велика англо-бірманська громада і Перт є культурним центром для англо-бірманців усього світу[12].

Релігія

[ред. | ред. код]

Протестанти складають більше 22 % населення, у тому числі англікани 18,5 %. Перт є резиденцією Англіканської єпархії Перта і Римо-католицької архідієцезії Перта. Католики становлять близько 24,5 % населення[13]. Перт також є домом для 12 000 прихильників Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів[14]. Перт також є резиденцією Ординаріату Пресвятої Діви Марії Південного Хреста для колишніх англікан, що перейшли в католицтво.

Існує Українська Автокефальна Православна Церква в Діаспорі, Парафія св. Миколая Чудотворця[15].

Буддизм та іслам сповідують понад 20 000 прихильників. Перт має третю за величиною єврейську громаду в Австралії, яка має ортодоксальні і реформістські синагоги і єврейську денну школу. Спільнота бахаїв налічує близько 1 500 осіб. Кількість прихильників індуїзму зростає найшвидше в Австралії[16], станом на 2011 рік індуїзм має більше 20 000 прихильників.

Приблизно одна з чотирьох осіб заявляє, що не сповідує жодної релігії, сто років тому цей показник був один з 250. Це не є ізольованим явищем, оскільки інші країни, у тому числізокрема Нова Зеландія і Велика Британія, повідомляють про аналогічні явища[17].

Парки

[ред. | ред. код]
Вид на Королівський парк

Окрасою Перта є Королівський парк площею 400 га, більша частина якого є ділянкою природного лісу. На території парку також знаходиться ботанічний сад площею 10 га. На східній околиці міста розташований Коуні Коала Парк — заповідник-зоопарк, який приймає туристичні та шкільні групи і дає можливість туристам фотографуватися з коалами і тримати їх на руках.

Музеї

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. https://perth.wa.gov.au/council/partnerships/sister-cities
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп Telecommunications Numbering Plan 2015
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп Telstra J // Charging Zones — 2018. — 274 p.
  4. Australian gold. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 1 вересня 2012.
  5. Western Australian Climate Services Centre (Bureau of Meterology) (November 2010). Perth Metro Climate Averages (PDF).[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. Western Australian Climate Services Centre (Bureau of Meterology) (January 2010). Perth Metro Climatic Extremes (PDF).[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. 3218.0 Historical Population Estimates by Australian Statistical Geography Standard, 1971 to 2011. Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу (XLS) за 28 липня 2020. Процитовано 21 липня 2017.
  8. Greater Perth. 2011 Census QuickStats. Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 21 липня 2017.
  9. Regional Population Growth, Australia, 2012-13 / Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  10. 2016 Data in pictures / Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  11. 2006 Census Community Profiles / Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  12. Nemoto Kei — The Anglo-Burmese in the 1940s: To become Burmese or not (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  13. 2011 Census QuickStats / Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 21 липня 2017.
  14. Facts and figures: Perth Australia Temple /Church News. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  15. УАПЦ в Діаспорі. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  16. 2011 Census reveals Hinduism as the fastest growing religion in Australia (англ.). Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 22 липня 2017.
  17. PERCENTAGE OF PEOPLE(a) REPORTING NO RELIGION(b), 1911-2011 (англ.). Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 22 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]