Перший український батальйон військових капеланів
 | |
| Дата заснування | 2014 |
|---|---|
| Тип | Соціальна реабілітація |
| Голова | Бусько Руслан Іванович |
| Положення | соціальна допомога |
| Адреса | м. Біла Церква, вул. Степана Бандери, буд. 38/1, кв. 2 |
| Офіційний сайт | chaplain.net.ua |
 Перший український батальйон військових капеланів у Вікісховищі | |
«Перший український батальйон військових капеланів» — українська міжконфесійна громадська організація, яка об'єднує протестантських та православних священнослужителів, світських психологів та інших спеціалістів для екуменічного душпастирського служіння та надання моральної та іншої соціальної допомоги українським військовим та ветеранам війни.
Свою гуманітарну діяльність спільнота розпочала в липні 2014 року з виїзду до зони АТО в м. Щастя Луганської області. Відразу назва була «Батальйон військових капеланів», а вже у грудні 2014 року відбулася реєстрація ГО з назвою «Перший український батальйон військових капеланів». Організацію зареєстровано в м. Біла Церква Київської області[1], також є окремі підрозділи в м. Бердянськ Запорізької області та в м. Першотравенськ Дніпропетровської області. До складу об'єднання входять священики із протестантських та православних церков, психологи, парамедики, волонтери. Основна діяльність капеланів полягає в душпастирській й морально-психологічній підтримці військовослужбовців ЗСУ, прикордонників, національної гвардії та добровольчих батальйонів. Паралельно ведеться опіка в госпіталях і додаткове піклування овдовілих дружин військовослужбовців, які загинули захищаючи Україну.
Ключові особи громадської організації «Перший український батальйон військових капеланів» — з 16.06.2015 року керівник Бусько Руслан Іванович, а також засновники Сатенко Олексій Сергійович, Бусько Руслан Іванович, Шулік Ігор Васильович, Сорокіна Еліна Юліївна, Хоменко Олег Васильович.
- Сайт [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.];
- Сторінка у Facebook
- Тетяна Калениченко-Мухоморова Ігор Шторм: Кожен військовий капелан повинен бути готовим до смерті [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України, 26 грудня 2014.
- Филипчук С. В. Досвід капеланства в умовах АТО [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичне релігієзнавство. 2015, Вип. 12. С. 161-169. / С. 166-167.
- Непіпенко Л. П. Військові священики (капелани) у сучасній Україні [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] // Науковий журнал Національної академії НГУ «Честь і закон» № 2 (53) 2015, С. 72-78 / С. 75.
- Софія Богуцька Джгут – знаряддя капелана. У Дніпропетровську майбутніх капеланів навчали тактичної медицини [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України, 24 лютого 2015.
- Валентина Емінова Справжні солдати. Комбат капеланів-кіборгів Ігор Шулик: кожен раз, як їдеш у батальйон, вирішуєш вмерти [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.] // Depo.ua, 29 травня 2015.
- Романік А. М. Феномен військового капеланства в зоні бойових дій на Сході України (за матеріалами фондової колекції НМІУ) [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Національного музею історії України. Том 1: № 1 (2016), С. 117-120. ISBN 978-617-7193-90-5
- Юристи і військові капелани проводять на Херсонщині цикл семінарів для ветеранів АТО [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.] // Релігія в Україні, 31 березня 2016.
- Військові капелани привітали захисників Авдіївки зі святом Світлого Христового Воскресіння [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.] // МОУ, 16 квітня 2017.
- ↑ ЄДРПОУ: 39531103. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.