Петришин Тарас Петрович
| Тарас Петришин Тарас Петрович Петришин | ||||
|---|---|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 25 січня 1989 | |||
| Смерть | 6 квітня 2024 (35 років) Часів Яр  | |||
| Поховання | Микулинецький цвинтар | |||
| Національність | українець | |||
| Alma Mater | Історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка | |||
| Псевдо | «Химера» | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |  Україна | |||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Тарас Петрович Петришин (позивний «Химера»; 25 січня 1989 — 6 квітня 2024, біля м. Часів Яр, Донецька область) — український громадський активіст, військовослужбовець, молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2024, посмертно).
Тарас Петришин народився 25 січня 1989 року.
Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 році під час навчання брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ (біля с. Підгірці, Львівська область).
Проживав у Тернополі. Працював старшим комірником центрального складу будівельного інтернет-гіпермаркету. Займався національно-патріотичним вихованням молоді в громадській організації «Сокіл».
У 2014 році добровольцем пішов на фронт. Служив заступником командира роти 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Тараса Хамера 67-ї окремої механізованої бригади. Загинув 6 квітня 2024 року разом із командиром Сергієм Коновалом біля м. Часів Яр на Донеччині.
Прощання з Тарасом Петришиним та Сергієм Коновалом відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві[1][2].
Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя[3].
Залишилися дружина Тетяна та донька.
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (31 жовтня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[4];
- почесний громадянин міста Тернополя (19 квітня 2024, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[5];
- почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно)[6].
У травні 2024 року в Тернополі проведено вишкіл, який присвятили Сергію Коновалу і Тарасові Петришину[7].
- ↑ Ірина Моргун, Анна Сергієць (9 квітня 2024). У Києві прощаються з Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним з Тернопільщини. Суспільне Новини.
- ↑ У Києві попрощалися із воїнами 67 ОМБр Сергієм Коновалом (Норд) та Тарасом Петришиним (Химера), які загинули в бою проти окупантів. Відео+Фоторепортаж. Цензор.НЕТ. 9 квітня 2024.
- ↑ Богдан Боденчук, Тетяна Панченко (10 квітня 2024). Похорон «Норда» і «Химери»: в Тернополі попрощалися з двома бійцями. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Указ Президента України від 31 жовтня 2024 року № 743/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Посмертно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» отримали ще шестеро захисників. Тернопільська міська рада. 19 квітня 2024.
- ↑ 20 уродженцям Тернопільщини присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно). tor.gov.ua. Процитовано 27 червня 2024.
- ↑ Богдан Боденчук, Максим Скасків (18 травня 2024). У Тернополі провели вишкіл, присвячений пам'яті «Норда» і «Химери». Суспільне Тернопіль.
- Богдан Боденчук (14 березня 2021). Шість ротацій на схід України. Історія добровольця з Тернополя. Суспільне Новини.
- Дана Савицька (7 квітня 2024). «В один день донька залишилася без тата і хресного». На війні загинув тернополянин Тарас Петришин із позивним «Химера». Суспільне Новини.
- Дар'я Дурова (7 квітня 2024). Захищали Україну з 2014 року: під Часовим Яром загинули бійці 67 ОМБр ДУК «Правий сектор» Сергій Коновал і Тарас Петришин. Oboz.ua.
- Ольга Турчак (7 квітня 2024). Одночасно з побратимом Сергієм Коновалом, загинув Герой Тарас Петришин. 20 хвилин Тернопіль.
- Вічна і світла пам'ять випускнику історичного факультету ТНПУ Тарасу Петришину. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. 8 квітня 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші лейтенанти (Україна)
- Народились 25 січня
- Народились 1989
- Померли 6 квітня
- Померли 2024
- Померли в Часовому Яру
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Військовослужбовці 67-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Почесні громадяни Тернополя
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські громадські діячі, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну
- Персоналії:Тернопіль