Перейти до вмісту

Вежі Петронас

Координати: 3°09′27″ пн. ш. 101°42′43″ сх. д. / 3.1575875° пн. ш. 101.7119274° сх. д. / 3.1575875; 101.7119274
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Петронас Тауер)
Вежі Петронас
Menara Petronas
Інформація
3°09′27″ пн. ш. 101°42′43″ сх. д. / 3.1575875° пн. ш. 101.7119274° сх. д. / 3.1575875; 101.7119274
РозташуванняКуала-Лумпур, Малайзія
Країна  Малайзія[1]
СтатусЗбудовано
Стильпостмодерна архітектура
Завершено1998
Відкрито31 серпня 1999
Використанняофіси, магазини
Висота
Антена/Шпиль451.9 м
Дах378.6 м
Технічні деталі
Кількість поверхів88
Загальна площа395,000 м²
Інше
АрхітекторСезар Пеллі
Сайтpetronastwintowers.com.my
Сторінка на SkyscraperPage22
Мапа

CMNS: Вежі Петронас у Вікісховищі

Вежі Петронас (англ. Petronas Towers, mal. Menara Petronas) — близнюки-хмарочоси в Куала-Лумпурі, Малайзія. Кожна вежа заввишки 375 метрів (зі шпилем — 451,9 м) має 88 поверхів. Будівництво було розпочато в 1995 і завершено у 1998 році. При відкритті вони були найвищими хмарочосами в світі. Нині Петронас Тауерс — найвищі вежі-близнюки у світі.

Загальна площа всіх приміщень будівлі 213 750 м², що відповідає 48 футбольним полям. Швидкісні ліфти піднімаються на верхній поверх за 90 секунд. Їхні кабіни двоярусні: верхня відкривається на парних поверхах, нижня — на непарних. Щоденно вежі можуть відвідати не більше 1 700 туристів.

Будівництво

[ред. | ред. код]

«Фінансовими батьками» хмарочоса стали дві великі малайзійські фірми — нафтова компанія Петронас і холдинг, очолюваний місцевим магнатом Ананда Крішаном.

У міжнародному конкурсі на найкращий проєкт, що відбувся влітку 1991 року, брало участь вісім відомих архітектурних майстерень. Найкращим проєктом був визнаний проєкт архітектурної майстерні «Cesar Pelli & Associates». Хмарочос являє собою дві вежі, кожна з яких в плані схожа на восьмипроменеву зірку — данина поваги архітектора традиціям і символіці ісламу.

Незвичним було те, що замовник найняв різні будівельні компанії для кожної із веж. Вежа № 2 була закінчена швидше, попри те, що її будівництво розпочалося місяцем пізніше.

Одним із найскладніших процесів будівництва веж було встановлення мосту, що з'єднує їх. Він розташований між вежами на 41 та 42 поверхах, має 58 м у довжину. Окрім з'єднання, міст також виконує роль евакуаційного виходу, у разі потреби для евакуації однієї з веж.

Унікальним є 150-метровий фундамент веж (найглибший на планеті). Така глибина пояснюється складом ґрунту на ділянці, де стоять хмарочоси. Загальний об'єм залитого в фундамент бетону склав 13 тисяч м³.

На будівництво хмарочоса пішло майже 37 тисяч тонн сталі. Вартість будівництва — 1,6 мільярдів доларів США.

Офіційно башти-близнюки були відкриті 28 серпня 1999 року.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

На думку творців науково-популярного фільму Життя після людей вежі простоять довше за інші хмарочоси і зруйнуються приблизно через 500 років після зникнення людей.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]