Петро зі Львова (жемайтський єпископ)
Петро зі Львова (лат. Petrus capellanus; Petrus de Lomberk presbyter Leopoliensis; Petrus de Lambork, electus terre Samaitarum) — монах-домініканин, ймовірно, німецького походження. Капелан та сповідник литовсько-руського великого князя Свидригайла Ольгердовича[1].
За дорученням господаря він у 1434 році навідав з посольством імператора Сигізмунда Люксембурзького, Базельський собор і зрештою Флоренцію, де 20 вересня папа римський Євгеній IV настановив його жемайтським біскупом (щоправда, титулярним, оскільки в династичній війні жмудини підтримували Свидригайлового суперника). Темою обговорень з понтифіком стало, зокрема, питання унії Київської митрополії і католицької церкви. У своїх листах Євгеній возносив хвалу намірам митрополита Герасима прилучитись до Апостольської столиці й особисто скласти послушенство в Римі, порадивши скликати якомога швидше собор владик та духовенства для вповноваження його на це[2][3][4].
Згодом Петро супроводжував свого сюзерена в поході на Литву, під час якого 23 серпня 1435 р. звернувся із табору в Завілейській землі до жемайтських вельмож, закликавши тих добровільно прийняти його й молодшого Ольгердовича[a]. Втім, поразка під Вількомиром поклала край цьому задуму. Востаннє церковник згадується у травні 1436 як посол Свидригайла до лівонського магістра[1].
- ↑ а б Полехов С.В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 402, 568. — ISBN 978-5-91674-366-1. Архівовано з джерела 16 листопада 2022
- ↑ Rimvydas, Petrauskas (2011). Kształtowanie się instytucji dworu wielkoksiążęcego w Wielkim Księstwie Litewskim (koniec XIV — połowa XV wieku). Politeja. 2 (16): 182.
- ↑ Dundulis, Bronius (1993). Lietuvos kova dėl valstybinio savarankiškumo XV amžiuje. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. с. 145-149.
- ↑ Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 248. — ISBN 978-5-86007-918-2.
- ↑ Wołonczewski Maciej, Biskupstwo żmujdzkie, przeł. M. Hryszkiewicz, Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, nakł. Księgarni Gebethnera i Spółki, 1898, s. 31